КЛЕКО́ВКІН Олександр Юрі­йович (26. 12. 1953, Київ) — режисер, театро­знавець, педагог. Доктор мистецтво­знавства (2003), професор (2004), академік НАМУ (2025). Заслужений діяч мистецтв України (2002). Премії НСТДУ в галузі театро­знавства і театральної критики (1992, 2001) та імені І. Котляревського (2001). Член НСЖУ (1993). Закінчив Київський ін­ститут театрального мистецтва (1979; викладач  В. Судьїн). Від­тоді — режисер Київського музично-драматичного театру імені П. Саксаганського (м. Біла Церква), де по­ставив ви­стави: «Дорога з Чорного царства» А. Вербеця, «Проща­н­ня в червні» О. Вампілова (обидві — 1979), «Маленький шарманщик» Л. Устинова, «Син Таращанського полку» П. Панча (обидві — 1980), «Квадратура круга» В. Катаєва (1981). У 1982–1988 — викладач Київського ін­ституту культури; 1989–1991 — член репертуаро-редакційної колегії з драматургії і музики Головного управлі­н­ня мистецтв Міністерства культури України; 1991–2003 — редактор журналу «Український театр»; 2005–2009 — начальник науково-організаційного управлі­н­ня АМУ; від 2010 — провід­ний науковий спів­робітник Ін­ституту про­блем сучасного мистецтва НАМУ (усі — Київ). За сумісництвом від 1986 викладає у Київському університеті театру, кіно і телебаче­н­ня: від 2002 — професор кафедри театро­знавства. Ви­вчає про­блеми історії, теорії й практики сучасного театрального процесу. Автор 9-ти пʼєс, зокрема «Куди пішли запорожці, або Райські острови» (Херсонський та Житомирський театри ляльок), «Чекаючи на Бабе» і «Як наші діди піч колупали» (обидві — Херсонський український музично-драматичний театр імені М. Куліша; усі — 1990–1994).