Клеменсевич Зиґмунт - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Клеменсевич Зиґмунт

КЛЕМЕНСЕ́ВИЧ Зиґмунт (24. 04. 1886, Краків – 25. 03. 1963, м. Ґлівіце, Польща) – фізико-хімік. Д-р філософії (1908), габілітов. д-р (1912), проф. (1920). Закін. Львів. ун-т (1908). Стажувався у Політех. ін-ті в м. Карлсруе (Німеччина, 1908–11) у лаб. Ф. Габера, Радієвому ін-ті в Парижі (1913–14) під кер-вом М. Склодовської-Кюрі. Працював доц. каф. фіз. хімії та електроніки (1912–13), проф. каф. заг. і неорган. хімії і фізики (1919–24) Львів. ун-ту; асист. в Ін-ті Пастера у Парижі (1915–16), згодом – тех. кер. ф-ки «Sanar»; проф. та зав. каф. фізики Львів. політехніки (1924–39). Під час 2-ї світ. війни перебував у Казахстані (1940–42), Ірані (1942–43), Єгипті (1943–44), де керував фотолабораторіями. Засн. і зав. каф. фізики, декан Польс. коледжу Лондон. ун-ту (1947–51); зав. каф. ядер. фізики Сілез. політехніки у м. Ґлівіце (1956–60). Наук. дослідж.: фіз. хімія, радіоактивність, кінетична теорія матерії і термодинаміки, електрохім. властивості радію і торію, колоїдні властивості водних розчинів сальварсану, хім. реакції в газових середовищах. Разом із Ф. Габером сконструював скляний електрод (1909).

Пр.: Sur les propriétés électrochimiques du radium B et du thorium B // Comptes Rendus de l’Académie des Sciences. Paris, 1914; Podstawy pojęciowe statystyki fizycznej // Kosmos. 1927. T. 52; A system of energetics. London, 1952.

Літ.: Деркач Ф. А., Марченко М. Г. Про розвиток хімії у Львівському університеті в радянський період // Вісн. Львів. ун-ту. Сер. хім. 1967. Вип. 9.

Є. І. Гладишевський

Стаття оновлена: 2013