Кленовський Дмитро - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кленовський Дмитро

КЛЕНО́ВСЬКИЙ Дмитро (справж. – Крачковський Дмитро Йосипович; 24. 09 (06. 10). 1893, С.-Петербург – 26. 12. 1976, м. Траунштайн, Німеччина) – поет, журналіст. Син Й. Крачковського. Відвідував Італію та Францію, 1911–13 за станом здоров’я перебував у Швейцарії. Навч. у C.-Петербур. ун-ті (1913–17). Писав рос. мовою. Друкувався від 1914 у журналах С.-Петербурга. Дебютував зб. віршів «Палитра» (Петроград, 1917). Працював у Москві. Відвідував літ. гуртки, познайомився з творчістю Андрія Бєлого, М. Волошина. Від 1922 – перекладач радіотелегр. агентства у Харкові. 1925–42 влас. віршів не писав, перекладав твори укр. поетів. Від 1942 – в Австрії, від 1943 – у Німеччині. Від 1947 під псевд. уміщував вірші в «Новом журнале». Автор зб. «След жизни» (1950), «Навстречу небу» (1952; обидві – Франкфурт-на-Майні), «Неуловимый спутник» (1956), «Прикосновенье» (1959), «Уходящие паруса» (1962), «Разрозненная тайна» (1965), «Стихи: Избранное» (1967), «Певучая ноша» (1969), «Почерком поэта» (1971), «Теплый вечер» (1975), «Последнее» (1977; усі – Мюнхен), «Собрание стихов» (Париж, 1980, т. 1). Рукопис близької до поетики акмеїзму зб. «Предгорье», датований 1922, увійшов до кн. «Полное собрание стихотворений» (Москва, 2011). Для творчості К. притаманні філос. роздуми, ностальгічна зверненість до минулого, ідея гармонії, віра у світ і людину. У ж. «Грани» надрукував ст. «Оккультные мотивы в русской поэзии нашего века» (1953, № 20), «Казненные молчанием» (1954, № 23). Архієпископ Іоанн (Шаховський) опублікував кн. «Переписка с Кленовским» (Париж, 1981).

Літ.: Офросимов Ю. Рифмованные догадки: О поэзии Д. Кленовского // Новый журн. 1967. № 88; Ржевский Л. Последний акмеист: О творчестве Дмитрия Кленовского // К вершинам творчес. слова: Лит. ст. и отклики. Норвич, 1990; Агеносов В. Д. Кленовский: «Я их изведал, радости земли» // Зап. рус. Академ. группы в США. Т. 28. Нью-Йорк, 1996–97.

В. І. Шитик

Стаття оновлена: 2013