Озаркевич Іван Іванович
ОЗАРКЕ́ВИЧ Іван Іванович (05. 12. 1826, с. Глибоке, нині Івано-Фр. р-ну Івано-Фр. обл. — 09. 02. 1903, м. Болехів, нині Калус. р-ну Івано-Фр. обл.) — громадсько-політичний діяч. Батько Н. Кобринської та Є. Озаркевича. Закін. гімназію у Станіславі (нині Івано-Франківськ), філос. студії у Чернівцях, а богослов’я — у Львові. 12 листопада 1848 висвяч. на священика. Відтоді служив у с. Белелуя (нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл.), 1884–1903 — у Болехові. Від 1860 — Снятин., згодом — Болехів. декан, радник Митрополичої консисторії. Також був комісаром у справах сервітутових і шкільних, віце-маршалком (заступник голови повіт. ради) у Снятині (1868–84) та чл. окруж. шкіл. ради від Снятин. повіту. Посол (депутат) крайового сойму (1867–76). Тричі обирався послом до австр. парламенту (1873–91). У 1880–90-і рр. подавав звернення на захист громад. і нац. прав українців, зокрема щодо покращення шкіл. освіти в Галичині. 1893 очолив депутацію галиц. українців до австр. цісаря з меморандумом про виборчі зловживання. За його сприяння збудовано дерев’яну церкву св. Михаїла у с. Красноставці (нині Коломий. р-ну, 1866), виконано розпис храму с. Белелуя, відкрито школи в Белелуї (1852) і Красноставцях (1867). Займався побудовою нової муров. церкви в Болехові (1909 освячено), організував при ній церк. братство (1892). Також у Болехові заснував товариство «Руська бесіда». Брав участь у діяльності Нар. дому у Львові, Галиц.-рус. матиці, Товариства ім. М. Качковського. Актив. співроб. г. «Зоря Галицька» та ін. період. видань. Автор поет. (байка «Пес і вовк»), публіцист. творів, окремих видань («Опис Белелуї», «Слова духовної правди»; обидві — 1871), перекладів («Поворот батька» А. Міцкевича), 2-томника німецькомов. промов у парламенті, спогадів «Листи до друга» (в 6-ти ч.) тощо.
Рекомендована література
- Скворій Р. Озаркевичі — рід подвижників // РШ. 1995. № 2–3;
- Арсенич П. Родина Озаркевичів. Коломия, 1998;
- Снятин, 2010.
Завантажити статтю
Людина 
