Клепатський (Клепацький) Павло Григорович
КЛЕПА́ТСЬКИЙ (КЛЕПА́ЦЬКИЙ) Павло Григорович (12(24). 01. 1885, с. Пугачівка Таращан. пов. Київ. губ., нині Рокитнян. р-ну Київ. обл. — після 1938) — історик, краєзнавець. Закін. Богуслав. духовне училище (нині Київ. обл.), Київ. духовну семінарію, Новорос. університет в Одесі (1908), де відтоді й працював. 1917 — чл. УЦР від Херсон. губернії. 1918–21 — приват-доцент, проф. Укр. університету (м. Камʼянець-Подільський, нині Хмельн. обл.); 1922–23 — ректор Камʼянець-Поділ. ІНО; водночас 1922 — зав. архів. упр. Камʼянець-Поділ. повіту. 1922 заарешт. за звинуваченням у прихильному ставленні до УНР, однак незабаром звільнений. 1923–31 — проф. Полтав. ІНО. 1931 перебував в увʼязненні у справі СВУ. 1932–34 — викладач Мелітоп. пед. інституту (нині Запоріз. обл.). Через звинувачення в укр. націоналізмі виїхав до РФ, 1935–36 працював у Дагестан. пед. інституті. 9 травня 1936 заарешт., 10 серпня того ж року за звинуваченням у кер-ві контррев. повстан. організацією засудж. до 5-ти р. таборів. 1938 судовий вирок переглянуто і винесено новий — 7 р. увʼязнення. Подальша доля невідома. Досліджував історію України, зокрема Київщини, Поділля, Полтавщини; укр. історіографію; творчу спадщину Є. Гребінки, Г. Сковороди, П. Гулака-Артемовського та ін.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Очерки по истории Киевской земли. Литовский период. О., 1912; Огляд джерел до історії України: Джерела візантійські, арабські, західні, українсько-руські юридичні пам’ятники, літописи, хронографи й синодики, подорожні описи чужинців. Вип. 1. Кам’янець, 1920; Огляд джерел до історії України: Курс лекцій, читаних протягом 1919 академ. року. Вип. 1. Кам’янець на Поділлю, 1921; Про так званий повний руський, або рукописний козацький літопис // Зап. Полтав. ІНО. 1927. Кн. 4; Невідомий український мемуар з часів шведчини // Україна. 1929. № 3; Декілька документів з Диканського архіву Кочубеїв // Укр. археогр. зб. 1930. Т. 3.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
