КЛЕПИ́НІН Микола Микола­йович (23. 12(04. 01). 1869, м. Єкатеринбург, Росія — 28. 08. 1936, Сімферополь, пере­похов. 1987 у с. Клепиніне Красногвардій. р-ну, нині АР Крим) — ґрунто­знавець, геолог, гео­граф. Брат А. Клепиніна. Професор (1931). Закін. С.-Петербур. університет (1895), де від­тоді й працював. 1897–98 — учасник екс­педиції під керівництвом К. Глинки у Псков. губ. (Росія). Від 1903 мешкав у Сімферополі, досліджував ґрунти Сімфероп., Феодосій., Євпаторій., Бердян. та ін. пов. Таврій. губ., очолював лаб. ґрунто­знавства і був головою Крим. товариства природо­знавства, брав участь у діяльності Таврій. вченої архів. комісії; 1918–22 — завідувач кафедри агрохімії Таврій. університету; 1922–36 — завідувач кафедри ґрунто­знавства, меліорації й екології Крим. с.-г. ін­ституту; водночас 1924–31 — засн. і дир. Крим. дослід. станції рільництва побл. с. Ташли-Кіпак (нині Ін­ститут с. господарства Криму НААНУ в с. Клепиніне). Ви­вчав пита­н­ня рац. викори­ста­н­ня та під­вище­н­ня родючості ґрунтів, чин­ники ґрунто­утворе­н­ня. 1932 уклав першу карту ґрунтів Криму. У с. Клепиніне вченому встановлено памʼятник.