Розмір шрифту

A

Клесів

КЛЕ́СІВ — селище міського типу Сарненського ра­йону Рівненської області. Клесів. селищ. раді під­порядк. села Клесів і Пугач. Знаходиться за 109 км від обл. центру та за 25 км від райцентру. Площа 6,84 км2. Насел. 4595 осіб (2001, складає 90,0 % до 1989), пере­важно українці. Залізнична станція. Побл. К. виявлено поселе­н­ня доби бронзи. Його історія тісно повʼязана зі спорудже­н­ням залізниці Київ–Сарни–Ковель. 1902 за декілька кілометрів від с. Клесів (ві­доме від 1654) збудовано залізничну станцію з однойм. на­звою. Згодом побл. неї виникло невеличке с-ще, яке також на­звали К. 1909 у ньому було 15 будинків, мешкало 120 осіб. У цьому ж році від­крито однокласне училище. Водночас навколо с-ща роз­почато роз­робле­н­ня гранітів, управлі­н­ням Поліс. залізниць збудовано лісопил. завод. Під час воєн. дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від 1920 — у межах кордонів Польщі, було центром ґміни Сарнен. повіту. Від 1940 — смт УРСР. 1940–59 — райцентр. Від 9 липня 1941 до 7 січня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Нацисти вбили 94 жит., 62 вивезли на примус. роботи до Німеч­чини. На фронтах 2-ї світової війни воювало 298 клесівців, з них 109 загинуло. У Клесів. р-ні діяли партизан. загони зʼ­єд­нань С. Ковпака та О. Сабурова. До серед. 1950-х рр. вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Виходила рай. г. «Зірка». 1959 у К. мешкало бл. 2,7 тис., 1970 — 3,4 тис., 1979 — 4,2 тис. осіб. Тут роз­винені нар. промисли: різьбле­н­ня на дереві, лозоплеті­н­ня, художнє обробле­н­ня металу та бурштину, вишива­н­ня, малюва­н­ня, аплікація, витина­н­ня. Нині працює низка під­приємств з видобува­н­ня та пере­робле­н­ня буд. каменю і бурштину (див. Клесівська група родовищ будівельного каменю, Клесівське родовище бурштину). На тер. Клесів. селищ. ради — 2 заг.-осв. школи, початк. школа, 4 дитсадки; Будинок культури, 2 клуби, муз. школа, кінотеатр, 4 б-ки; лікарня, фельдшер.-акушер. пункт. Є дендропарк, ліс. заповід­не ур­очище Любонька. Діють реліг. громади УПЦ МП, РКЦ. У с. Клесів — Успен. церква (памʼятка архітектури; кін. 18 ст.). Встановлено памʼятник воїнам-односельчанам, які загинули під час 2-ї світової війни.

Р. С. Мируцький

Додаткові відомості

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2023
Том ЕСУ:
13
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
7631
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
77
сьогодні:
1
Дані Google (за останні 30 днів):
  • кількість показів у результатах пошуку: 19
  • середня позиція у результатах пошуку: 9
  • переходи на сторінку: 2
  • частка переходів (для позиції 9): 421.1% ★★★★★
Бібліографічний опис:

Клесів / Р. С. Мируцький // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013, оновл. 2023. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-7631.

Klesiv / R. S. Myrutskyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2013, upd. 2023. – Available at: https://esu.com.ua/article-7631.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору