КЛЕ́СІВ — селище міського типу Сарненського ра­йону Рівненської області. Клесівській селищній раді під­порядковані села Клесів і Пугач. Знаходиться за 109 км від обласного центру та за 25 км від райцентру. Площа 6,84 км2. Населе­н­ня 4595 осіб (2001, складає 90,0 % до 1989), пере­важно українці. Залізнична станція. По­близу К. виявлено поселе­н­ня доби бронзи. Його історія тісно повʼязана зі спорудже­н­ням залізниці Київ–Сарни–Ковель. 1902 за декілька кілометрів від с. Клесів (ві­доме від 1654) збудовано залізничну станцію з одно­ймен­ною на­звою. Згодом по­близу неї виникло невеличке селище, яке також на­звали К. 1909 у ньому було 15 будинків, мешкало 120 осіб. У цьому ж році від­крито однокласне училище. Водночас навколо селища роз­почато роз­робле­н­ня гранітів, управлі­н­ням Поліських залізниць збудовано лісопильний завод. Під час воєн­них дій 1918–20 влада неодноразово змінювалася. Від 1920 — у межах кордонів Польщі, було центром ґміни Сарненського повіту. Від 1940 — смт УРСР. 1940–59 — райцентр. Від 9 липня 1941 до 7 січня 1944 — під німецько-фашистською окупацією. Нацисти вбили 94 жителів, 62 вивезли на примусові роботи до Німеч­чини. На фронтах 2-ї світової війни воювало 298 клесівців, з них 109 загинуло. У Клесівському ра­йоні діяли партизанські загони зʼ­єд­нань С. Ковпака та О. Сабурова. До середини 1950-х років вели збройну боротьбу загони ОУН–УПА. Виходила ра­йон­на газета «Зірка». 1959 у К. мешкало близько 2,7 тис., 1970 — 3,4 тис., 1979 — 4,2 тис. осіб. Тут роз­винені народні промисли: різьбле­н­ня на дереві, лозоплеті­н­ня, художнє обробле­н­ня металу та бурштину, вишива­н­ня, малюва­н­ня, аплікація, витина­н­ня. Нині працює низка під­приємств з видобува­н­ня та пере­робле­н­ня будівельного каменю і бурштину (див. Клесівська група родовищ будівельного каменю, Клесівське родовище бурштину). На території Клесівської селищної ради — 2 загальноосвітні школи, початкова школа, 4 дитсадки; Будинок культури, 2 клуби, музична школа, кінотеатр, 4 бібліотеки; лікарня, фельдшерсько-акушерський пункт. Є дендропарк, лісове заповід­не ур­очище Любонька. Діють релігійні громади УПЦ МП, РКЦ. У с. Клесів — Успенська церква (памʼятка архітектури; кінця 18 ст.). Встановлено памʼятник воїнам-односельчанам, які загинули під час 2-ї світової війни.