Клесівська рівнина - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Клесівська рівнина

КЛЕ́СІВСЬКА РІВНИ́НА – рівнина у межиріччі Случі та Уборті, на межі Рівненської та Житомирської областей. Простягається з Пн. на Пд. на 60 км, зі Сх. на Зх. – на 30–40 км. Вис. від 150 до 220 м. К. р. – слабохвиляста, подекуди горбиста рівнина з числен. піщаними пасмами, на поверхню якої часто виходять кристалічні породи (граніти, гнейси). У морфоскульптурі рівнини плоскі та слабохвилясті ділянки чергуються з полого-увалистими та увалистими, утвор. під дією ерозійно-денудац., льодовик. та водно-льодовик. процесів. Долини річок неглибоко врізані. На К. р. – сосн., сосн.-дубові та дубово-сосн. ліси, болота і луки, під якими формуються дерново-слабопідзолисті, дернові, торф’яно-болотні ґрунти і торф’яники. Подекуди під зведеними лісами і на осушених заболоч. і перезволож. ділянках – землі с.-г. призначення. Розробляються родовища буд. каменю, бурштину; є перспективи на каолінову сировину, алмази.

О. О. Комлєв

Стаття оновлена: 2013