Клесівська рівнина — Енциклопедія Сучасної України

Клесівська рівнина

КЛЕ́СІВСЬКА РІВНИ́НА – рівнина у межиріччі Случі та Уборті, на межі Рівненської та Житомирської областей. Простягається з Пн. на Пд. на 60 км, зі Сх. на Зх. – на 30–40 км. Вис. від 150 до 220 м. К. р. – слабохвиляста, подекуди горбиста рівнина з числен. піщаними пасмами, на поверхню якої часто виходять кристалічні породи (граніти, гнейси). У морфоскульптурі рівнини плоскі та слабохвилясті ділянки чергуються з полого-увалистими та увалистими, утвор. під дією ерозійно-денудац., льодовик. та водно-льодовик. процесів. Долини річок неглибоко врізані. На К. р. – сосн., сосн.-дубові та дубово-сосн. ліси, болота і луки, під якими формуються дерново-слабопідзолисті, дернові, торф’яно-болотні ґрунти і торф’яники. Подекуди під зведеними лісами і на осушених заболоч. і перезволож. ділянках – землі с.-г. призначення. Розробляються родовища буд. каменю, бурштину; є перспективи на каолінову сировину, алмази.

О. О. Комлєв

Статтю оновлено: 2013

Покликання на статтю
О. О. Комлєв . Клесівська рівнина // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=7633 (дата звернення: 11.05.2021)