Клєваєв Вадим Михайлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Клєваєв Вадим Михайлович

КЛЄВА́ЄВ Вадим Михайлович (18. 04. 1944, м. Чаплигін Липец. обл., РФ – 24. 10. 2002, Київ) – мистецтвознавець, поет, перекладач. Чл. НСХУ (1974). Закін. Київ. худож. ін-т (1967). Працював від 1966 у ДМУОМ: 1968–69 – зав. відділу рад. мист-ва; водночас 1968–70 – викл. ін-ту театр. мист-ва; 1969–76 – зав. відділу ж. «Образотворче мистецтво»; у серед. 1980-х рр. – викл. Ін-ту підвищення кваліфікації працівників культури; від 1971 – у Нац. академії образотвор. мист-ва і арх-ри: 1976–2002 – ст. викл. каф. теорії та історії мист-ва (усі – Київ). Досліджував укр. і зарубіжне мист-во 20 ст. Співупорядник буклета «Державний музей українського образотворчого мистецтва Української РСР» (К., 1969), каталогів виставок малюнка укр. рад. художників 1917–41 та живопису 19 – поч. 20 ст. у колекції НХМ. Автор низки статей у ж. «Образотворче мистецтво», зокрема «Великий гуманіст. Альбрехт Дюрер» (1971, № 3), «Відтворення гармонії. Антуан Бурдель» (1972, № 5), «Революційні традиції радянського мистецтва і сучасний художній процес» (1973, № 4), «Кіпрські образи Георгія Чернявського» (1975, № 5), «Висока місія митця» (1976, № 4), «Від самогубства мистецтва до мистецтва самогубства» (1980, № 3), «Фальсифікатори та їх сутність» (1983, № 2), «Буржуазний модернізм і світова мистецька спадщина» (1986, № 4). Переклав із нім. та франц. мов окремі твори Р.-М. Рільке, Ґ. Аполлінера, Т. Корб’єра, П. Клоделя. Упорядковано і видано його кн. «Сочинения» (поезії, переклади, уривки зі щоденника), «Накануне прекрасного дня. Неоконченный роман об итальянском живописце Караваджо» (обидві – 2005), «Здесь видно несколько влияний» (пародії, жартівливі вірші, п’єси «История об отроках вавилонских» і «Добрый человек из Унитаза»), «Лекции по истории искусства» (обидві – 2007; усі – Київ).

Літ.: Сівков О. Вадим Михайлович Клєваєв // Ант. 2003. № 10–12.

О. В. Загаєцька

Стаття оновлена: 2013