Озерна

ОЗЕ́РНА — село Тернопільського (до липня 2020 — Зборівського) району Тернопільської області. 2015 з Озернян., Богданів. (з селами Білківці, Сировари, Яцківці), Осташів. (з с. Данилівці) та Цебрів. сільс. рад утвор. Озернян. громаду, до якої у червні 2020 зараховано Висиповец. (з селами Воробіївка, Кокутківці, Серединці) та Нестерів. сільс. ради (нині тер. 167,9 км²; 2020 — 7177 осіб). О. знаходиться на р. Восушка (притока Стрипи, бас. Дністра), за 24 км від Тернополя та 14 км від м. Зборів. Пл. села 9,4 км². За переписом насел. 2001, проживали 3615 осіб; 2021 — 3885 осіб; переважно українці. Проходить автомобіл. шлях нац. значення Тернопіль–Львів–Рава-Руська. Діє однойм. залізнична станція (від 1870). Пам’ятки археології місц. значення: поселення Озерна-1 (голіград. культури та давньорус. часу), -2, -3, -5, -6, -8, -9, -11 (усі — давньорус. часу), -4 (черепин.-лагодів. групи скіф. періоду та давньорус. часу), -7 (доби бронзи та давньорус. часу), городище-замчище Озерна-10 (16–17 ст.). Вперше згадується у писем. джерелах 1469. У документах 1542 і 1545 фігурує як містечко, що належало Я.-А. Тарнавському. Багато разів на О. нападали кримськотатар. загони. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. У листопаді 1655 побл. О. відбулася битва між укр. козац. і татар. військами, після якої була укладена Озернян. угода про ненапад. 1672 і 1675 містечко зазнало знач. руйнувань під час нападів турец. військ. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1772–88 — у межах Бродів., від 1788 — Золочів. округів; 1867–1904 — Золочів., 1904–40 — Зборів. пов. (1920–39 — Терноп. воєводства). 1858 відкрито двокласну школу з польс. мовою викладання. Під час 1-ї світової війни відбувалися запеклі бої, зокрема й повітряні. Є могили січових стрільців. 1918–19 — під владою ЗУНР. 1919–39 — знову у складі Польщі; від 1939 — УРСР. У 1920–30-х рр. тут діяли осередки укр. т-в, зокрема «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг», «Пласт». Від 1939 — село Терноп. обл.; 1940–2020 — Зборів., від 2020 — Терноп. р-нів. Багатьох мешканців репресовано за наказом сталін. влади. Від 2 липня 1941 до 18 липня 1944 — під нім. окупацією. Нацисти вбили значну частину євр. населення. У брат. могилі поховано 360 воїнів, які визволяли О. На фронтах 2-ї світової війни воювали 120 озернянців, з них майже половина загинула (споруджено пам’ятник). До серед. 1950-х рр. продовжували боротьбу загони ОУН–УПА. Насипано символічну могилу Борцям за волю України. В О. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, дит. муз. школа, б-ка; лікарня. Новини громади висвітлює «Озернянська правда». Здобули популярність нар. театр, вокал.-інструм. ансамбль «Озерняни», зразк. танц. ансамбль «Намисто» та ін. самодіял. колективи. Діють церкви Пресвятої Трійці (збудовано 1893), Пресвятої Євхаристії (1996–97), каплиця Пресвятої Богородиці (2002). Зберігся костел, освячений 1864. Встановлено пам’ятник Т. Шевченку. Серед видат. уродженців — економіст, чл.-кор. НААНУ Т. Дудар, громад. і освіт. діяч В. Гоца, нумізмат, археолог В. Зварич, лікар, громад. діяч А. Лемішка, фармаколог Л. Січкоріз, математик І. Огірко; актор, режисер Я. Бортник (на фасаді Будинку культури відкрито мемор. дошку), письменник-сатирик, артист розмов. жанру, засл. діяч мистецтв України Є. Дудар.