Озерна

ОЗЕ́РНА — село Тернопільського (до липня 2020 — Зборівського) ра­йону Тернопільської області. 2015 з Озернян., Бог­данів. (з селами Білківці, Сировари, Яцківці), Осташів. (з с. Данилівці) та Цебрів. сільс. рад утвор. Озернян. громаду, до якої у червні 2020 зараховано Висиповец. (з селами Воробіївка, Кокутківці, Серединці) та Нестерів. сільс. ради (нині тер. 167,9 км²; 2020 — 7177 осіб). О. знаходиться на р. Восушка (притока Стрипи, бас. Дністра), за 24 км від Тернополя та 14 км від м. Зборів. Пл. села 9,4 км². За пере­писом насел. 2001, проживали 3615 осіб; 2021 — 3885 осіб; пере­важно українці. Проходить автомобіл. шлях нац. значе­н­ня Тернопіль–Львів–Рава-Руська. Діє однойм. залізнична станція (від 1870). Памʼятки археології місц. значе­н­ня: поселе­н­ня Озерна-1 (голі­град. культури та давньорус. часу), -2, -3, -5, -6, -8, -9, -11 (усі — давньорус. часу), -4 (черепин.-лагодів. групи скіф. періоду та давньорус. часу), -7 (доби бронзи та давньорус. часу), городище-замчище Озерна-10 (16–17 ст.). Вперше згадується у писем. джерелах 1469. У документах 1542 і 1545 фігурує як містечко, що належало Я.-А. Тарнавському. Багато разів на О. нападали кримськотатар. загони. Жит. брали участь у Визв. вій­ні під проводом Б. Хмельницького. У листопаді 1655 побл. О. від­булася битва між укр. козац. і татар. військами, після якої була укладена Озернян. угода про ненапад. 1672 і 1675 містечко за­знало знач. руйнувань під час нападів турец. військ. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). 1772–88 — у межах Бродів., від 1788 — Золочів. округів; 1867–1904 — Золочів., 1904–40 — Зборів. пов. (1920–39 — Терноп. воєводства). 1858 від­крито двокласну школу з польс. мовою викла­да­н­ня. Під час 1-ї світової вій­ни від­бувалися запеклі бої, зокрема й повітряні. Є могили січових стрільців. 1918–19 — під владою ЗУНР. 1919–39 — знову у складі Польщі; від 1939 — УРСР. У 1920–30-х рр. тут діяли осередки укр. т-в, зокрема «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг», «Пласт». Від 1939 — село Терноп. обл.; 1940–2020 — Зборів., від 2020 — Терноп. р-нів. Багатьох мешканців ре­пресовано за наказом сталін. влади. Від 2 липня 1941 до 18 липня 1944 — під нім. окупацією. Нацисти вбили значну частину євр. населе­н­ня. У брат. могилі поховано 360 воїнів, які визволяли О. На фронтах 2-ї світової вій­ни воювали 120 озернянців, з них майже половина загинула (споруджено памʼятник). До серед. 1950-х рр. продовжували боротьбу загони ОУН–УПА. Насипано символічну могилу Борцям за волю України. В О. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, дит. муз. школа, б-ка; лікарня. Новини громади висвітлює «Озернянська правда». Здобули популярність нар. театр, вокал.-інструм. ансамбль «Озерняни», зразк. танц. ансамбль «Намисто» та ін. самодіял. колективи. Діють церкви Пресвятої Трійці (збудовано 1893), Пресвятої Євхаристії (1996–97), каплиця Пресвятої Богородиці (2002). Зберігся костел, освячений 1864. Встановлено памʼятник Т. Шевченку. Серед видат. уродженців — економіст, чл.-кор. НААНУ Т. Дудар, громад. і освіт. діяч В. Гоца, нумізмат, археолог В. Зварич, лікар, громад. діяч А. Лемішка, фармаколог Л. Січкоріз, математик І. Огірко; актор, режисер Я. Бортник (на фасаді Будинку культури від­крито мемор. дошку), письмен­ник-сатирик, артист роз­мов. жанру, засл. діяч мистецтв України Є. Дудар.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю