Ольшанецький Яків Йосипович
ОЛЬШАНЕ́ЦЬКИЙ Яків Йосипович (17(29). 03. 1898, м. Немирів, нині Вінн. обл. — 13. 09. 1982, Одеса) — живописець. Член Товариства ім. К. Костанді (1925–30), Спілки рад. художників (1936), СХУ (1960). Учасник 2-ї світової війни. Закін. Одес. художнє училище (1921; викл. Ю. Бершадський, Т. Дворников, Д. Крайнєв), Укр. АМ (Київ, 1923; викл. Л. Крамаренко). Працював в Одес. худож. майстерні (1935–41), на Одес. худож.-вироб. комбінаті (1946–58). Послідовник традицій Товариства пд.-рос. художників. Основна галузь — станк. живопис. Автор низки портретів видат. діячів Одеси, майстер лірич. міського пейзажу, жанрово-побут. композицій. Учасник мистецьких виставок від 1925. Персон. — в Одесі (1939–40, 1968). Окремі роботи зберігаються в Одес. та Лебедин. (Сум. обл.) ХМ, галереї «Гекоссо» в м. Йокогама (Японія).
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Скрипка», «Автопортрет», «В’язні» (усі — 1925), «Портрет дружини», «Натюрморт», «Автопортрет», «В кайданах» (усі –1927), «Портрет А. Сігал», «Робітниця» (обидва — 1928), «Натюрморт» (1929), «Рибалки», «Заводська редколегія» (обидва — 1936), «Дівчина за піаніно» (1937), «Інтер’єр музею» (1939), «Агітпункт» (1942), «Відкриття музею», «Бригадир Т. Кушко» (обидва — 1947), «Біля воріт» (1952), «Полковник С. Воронов» (1954), «Кімната колекціонера» (1972); серії — дит. портретів (1928), міських пейзажів (1929–60), портретів діячів науки і культури Одеси (1947–65).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
