Осадчук Петро Ількович

Визначення і загальна характеристика

ОСАДЧУ́К Петро Ількович (02. 12. 1937, с. Острівець Городенків. р-ну Станіслав. обл., нині Коломий. р-ну Івано-Фр. обл. — 08. 10. 2014, Київ) — поет, перекладач, критик, публіцист, громадсько-політичний діяч. Батько Р. Осадчука. Член НСПУ (1970). Респ. премія ім. М. Островського (1979), літ. премії ім. В. Сосюри (1996), ім. С. Олійника, ім. І. Кошелівця (обидві — 2002), ім. П. Тичини (2003), ім. С. Руданського (2004), ім. Л. Вишеславського «Планета поета» (2007), ім. А. Бортняка (2010). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2006). Закін. Одес. університет (1960). Учителював; працював у газетах на Одещині, ред. у видавництвах «Маяк» (Одеса) та «Молодь» (Київ); 1976–91 очолював Київ. організацію СПУ. 1988–89 входив до складу ініціатив. групи, що створила НРУ, був нар. депутатом ВР України 1-го (1990–94) та 2-го (1994–98) скликань. У ВР України 1-го скликання — голова підкомісії Комісії з питань культур. і духов. відродження, чл. Нар. ради, 2-го скликання — голова підкомісії Комісії з питань культур. і духов. відродження. Друкувати вірші почав 1955, від серед. 1960-х рр. — у респ. газетах і журналах, альманахах та збірниках. Автор понад 30-ти збірок поезії, гумору та сатири, зокрема й для дітей — «Ясний світ» (1972), «Все співає і росте» (1979), «Ранкова колискова» (2000). У поезії О. поєднуються інтимні, філос. та громадян. мотиви. Окремі вір­ші покладено на музику («Зоряна ніч», «Рідна мова», «Прощай, школо!» та ін.). Виступав із рец. і публіцистикою у ЗМІ, видав дві книжки літ.-крит. статей та есе «Поезія — молодість душі» (1989), «Вище України тільки небо» (2012). У перекладац. доробку — поезії з білорус. (Максим Танк, А. Грачаніков, Г. Буравкін), болгар. (І. Голев, П. Матев), польс. (Т. Ленартович, Ю. Тувім), рос. (О. Твардовський, В. Солоухін, Б. Окуджава, Є. Євтушенко, Л. Вишеславський, М. Рубцов) мов, а також із використанням підрядк. перекладу — з нім. (П. Ґоссе, Р. Бернґоф, В. Петрі, Г. Раухвус, А. Каражолі, Г. Братушек, Р. Ґрюнеберґер, Р. Швахгофер), франц. (А. Рембо), іспан. (А. Конте, Р.-М. Родріґес), угор. (Е. Аді, А. Йожеф, Л. Балла), їдиш (Й. Бухбіндер, Д. Хайкіна, М. Талалаєвський, П. Киричанський, М. Могилевич), вірм. (Є. Чаренц, А. Ярджанян, А. Сагіян, А. Погосян, С. Капутікян, Г. Емін, Г. Борян, Н. Мікаелян), груз. (Г. Абашидзе, А. Церетелі, І. Чавчавадзе, З. Гамсахурдія, С. Чиковані, Д. Джанелідзе, Р. Чилачава), авар. (Р. Гамзатов), казах. (О. Сулейменов), бурят. (Н. Німбуєв, М. Дамдінов) мов. Підготував автор. антологію перекладів «Піднебесні паралелі» (2003; усі — Київ).

Завантажити статтю