Клименко Василь Миколайович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Клименко Василь Миколайович

КЛИМЕ́НКО Василь Миколайович (04(16). 02. 1868, Одеса – 19. 10. 1941, Риґа) – лікар-терапевт, мікробіолог. Д-р медицини (1895), проф. (1919). Закін. Військ.-мед. академію в С.-Петербурзі (1893). Працював військ. лікарем. 1901–02 удосконалював знання в Цюрих. ун-ті, 1902–03 – у Пастерів. ін-ті в Парижі, 1903–04 – Берн. бактеріол. ін-ті. Під час рос.-япон. війни працював у 2-му Київ. лазареті Червоного хреста у м. Чита (Росія). Від 1905 – в Ін-ті експерим. медицини (Петроград, нині С.-Петербург): асист. В. Підвисоцького, від 1913 – зав. відділу заг. патології, від 1917 – зав. лаб. бактеріал. вакцин; водночас від 1908 – приват-доц. Військ.-мед. академії; 1919–21 – проф. Самар. (РФ), 1921–38 – Латв. (Риґа) ун-тів. Наук. дослідж. у галузях мед. мікробіології та паразитології.

Пр.: Опыт исследования распространения глист в Финляндии. С.-Петербург, 1895; К вопросу о включениях в раневой ткани // Журн. акушерства и жен. болезней. 1903. Т. 17, № 2; Этиология коклюша. Экспериментальный коклюш // Рус. врач. 1908. Т. 7, № 19; Бактериологическое исследование крови скарлатинозных больных // Арх. биол. наук. 1912. Т. 17, вып. 1; Заразные болезни с неизвестной этиологией // Мед. микробиология. С.-Петербург; К., 1913. Т. 2.

Літ.: Васильев К. Г., Ефременко А. А. Профессор В. Н. Клименко // Из истории медицины. Рига, 1964. Вып. 6; Клименко В. Н. // Рус. интеллигенция. Автобиографии и биобиблиогр. док. в собрании С. А. Венгерова: Аннотиров. указ. С.-Петербург, 2001. Т. 1.

ДА: Рос. гос. военно-истор. арх. Ф. 316, оп. 65, д. 440.

К. К. Васильєв

Стаття оновлена: 2013