ОСТАФІЙЧУ́К Бог­дан Костянтинович (08. 02. 1948, с. Химчин Косівського р-ну Станіславської, нині Івано-Франківської обл. — 03. 02. 2024, Івано-Франківськ) — матеріало­знавець. Доктор фізико-математичних наук (1993), професор (1994), член-кореспондент НАНУ (2006). Заслужений діяч науки і техніки України (2005). Державна премія України в галузі науки і техніки (2002). Закінчив Івано-Франківський педагогічний ін­ститут (1970), де 1970–72, 1976–88 та від 1993 й працював (нині Прикарпатський університет): 1993–2005 — проректор з наукової роботи, 2005–12 — ректор, водночас від 1994 — завідувач кафедри матеріало­знавства і новітніх технологій. 2001 лабораторії фізики магнітних плівок Ін­ституту металофізики НАНУ (Київ) та Прикарпатського університету, якою О. керував від 1988, на­дано статус національного наукового на­дба­н­ня України (нині її спів­керівник — О. Івасишин). Основні наукові інтереси зосереджені у галузі фізики магнітних матеріалів і нанорозмірних систем. Зʼясував механізми радіаційного дефекто­утворе­н­ня у ферит-гранат. плівках при іон­ній імплантації; за­пропонував нові під­ходи до встановле­н­ня профілів деформації у монокри­сталіч. матеріалах на основі динамічної та кінематичної теорії роз­сіюва­н­ня рентґенівських променів; об­ґрунтував ефекти значного зро­ста­н­ня інтенсивності збудже­н­ня спінових хвиль у зоні надвисоких частот у тонких приповерх­невих шарах ферит-гранат. плівок, імплантованих різними іонами. Синтезував на основі оксидів, сульфідів і фторидів пере­хідних металів і вуглецю низку нанодис­персних і нанопористих матеріалів, що дало можливість виготовити лабораторні зразки електрохім. джерел струму і суперконденсаторів, які за своїми па­ра­мет­рами належать до найкращих сучас. світ. аналогів.