Остащенко-Кудрявцев Борис Павлович
Визначення і загальна характеристика
ОСТА́ЩЕНКО-КУДРЯ́ВЦЕВ Борис Павлович (28. 12. 1876 (09. 01. 1877), С.-Петербург — 01. 10. 1956, Харків) — астроном, геодезист, картограф. Герой Праці (1922). Доктор фізико-математичних наук (1936, без захисту дис.), професор (1935). Заслужений діяч науки УРСР (1952). Премія Рос. геогр. товариства (1907). Закін. С.-Петербур. університет (1898). Відтоді (з перервами) працював у Пулков. астроном. обсерваторії (побл. С.-Петербурга): від 1913 — ст. астроном, ординар. проф. 1899–1900 — геодезист Арктич. експедиції адмірала С. Макарова на льодоколі «Єрмак». 1901–02 в Одес. відділ. Пулков. обсерваторії здійснив спостереження вертикал. колом для підготовки каталогу схилень зір, згодом очолив відділ. 1909–13 — мор. астроном Чорномор. флоту. 1909–23 — астроном, завідувач відділу Микол. астроном. обсерваторії. Після більшов. перевороту 1917 брав участь в організації у Миколаєві Нар. робітн. університету (декан, заст. ректора), Матрос. університету (ректор); 1919–23 — проф. ІНО. Від 1923 — ст. астроном, від 1940 — голова астроном. відділу Харків. астроном. обсерваторії; водночас 1923–34 викладав картографію, дійс. чл. н.-д. каф. Харків. ІНО; 1924–29 — консультант Укр. геодез. упр.; 1930–34 та 1944–55 — зав. картогр. сектору Укр. НДІ геодезії і картографії; 1941–44 — завідувач кафедри геодезії Казах. гірн.-металург. інституту (Алма-Ата, нині Алмати); 1944–51 — завідувач кафедри вищої геодезії Харків. інж.-буд. інституту; 1955–56 — завідувач кафедри маркшейдер. справи Харків. гірн. інституту. Один із засн. геодез. школи України. Розробив методику дослідж. картогр. проекцій за допомогою диференц. величин першого порядку, склав каталог нівелір. пунктів України. Організатор і голова Харків. відділ. Всесоюз. астроном.-геодез. товариства; чл. Астрометр. комісії при Астроном. раді АН СРСР; чл. вчених рад Харків. обсерваторії і геогр. факультету Харків. університету.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Полярные страны // Знание. 1924. № 21; Загадка полярных сияний // Там само. 1925. № 5; Учебник по практической астрономии для студентов маркшейдерской специальности. Х., 1929; О теореме Лежандра // Изв. АН Казах. ССР. Астроном. и физ. серия. 1947. Вып. 1; Конспект лекций по картографии. Х., 1954.