Клименко Олександр Віталійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Клименко Олександр Віталійович

КЛИМЕ́НКО Олександр Віталійович (05. 07. 1976, Київ) – живописець, мистецтвознавець. Син О. Клименко, онук О. Семенка. Чл. НСХУ (2008). Закін. Академію образотвор. мист-ва і арх-ри (Київ, 1998; викл. П. Білецький, Л. Лисенко, Л. Міляєва, В. Могилевський). Мист-ву іконопису навч. у Н. Волобуєвої, на іконопис. курсах при Київ. Свято-Троїц. Іонин. монастирі. Осн. галузь – церк. малярство (іконопис та монум. розпис). Викладав у Київ. ін-ті декор.-приклад. мист-ва і дизайну (2005–06), на Вищих гуманітар. богослов. курсах при церкві св. Катерини (Київ, 2005–06). На твор. роботі. Використовує традиції візант., давньорус. та укр. середньовіч. іконопису. У колориті ікон і церк. розписів переважають вохристо-брунатні відтінки з доповненням зеленого, червоного та блакитного. Брав участь у розписах храму св. князя Олександра Невського (Донецьк, 2004–05), каплиці св. Миколая (с. Іванковичі Васильків. р-ну Київ. обл., 2005) та церкви св. Миколая (2008–09), церков ікони Божої Матері «Всецариця» та Священномученика Макарія (обидві – 2011–12; усі – Київ). Виконав низку ікон для іконостасів, ікон для церков Києва, ін. міст України. Ікони К. – у Свято-Троїц. церкві смт Опішня Зіньків. р-ну Полтав. обл., храмі Преображення Господнього, церквах св. Миколая, св. Варвари, св. апостолів Петра і Павла (усі – Київ). Учасник мист. виставок від 2003. Персон. – у Києві (2010–12). Досліджує проблеми теорії православ. іконопису, історію декор. мист-ва. Автор вступ. статті до альбому «Ювелірне мистецтво України» (К., 2000), статей «До проблеми вивчення канону в іконописі» // ж. «Ант», 2002, № 7–9; «Новітній український іконопис: здобутки та втрати» // Там само, 2003, № 10–12.

З. М. Косицька

Стаття оновлена: 2013