Клименко Олександр Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Клименко Олександр Іванович

КЛИМЕ́НКО Олександр Іванович (26. 04. 1970, м. Коростишів Житомир. обл.) – прозаїк, музикант. Міжнар. літ. премії ім. М. Гоголя (2009) та ім. Г. Сковороди (2011). Чл. НСПУ (2011). Закін. Житомир. муз. уч-ще (1989; кл. баяна О. Кротоуса), Київ. консерваторію (1995; кл. баяна С. Крапиви, диригування – А. Білошицького), Волин. ун-т (Луцьк, 2002). Викладав у Коростишів. і Луцькій дит. муз. школах. Дебютував новелами з циклу «Останнє зникнення Sancho Пархоменка» у ж. «Четвер» (2003, № 18). Автор зб. повісті й новел «Supraphon» (Лц., 2006) та роману «Коростишівський Платонов» (К., 2010). У творчості використовує традиц. засоби худож. виразності, вдається до синтезу літ. стилів, використання композиц. прийому худож. мозаїки. Співзасн. ансамблю сучас. музики «САТ» (1986), у складі якого брав участь у міжнар. та всеукр. фестивалях авангард., джаз., академ. та імпровізац. музики; а також записав диски «САТ» (2006), «“САТ” & Алла Загайкевич – Зимовий “САТ”» (2011), «Соріcat» (2012).

Є. М. Баран

Стаття оновлена: 2013