Остроградські

Визначення і загальна характеристика

ОСТРОГРА́ДСЬКІ  — козацько-старшинський, згодом — дворянський рід. З цього роду походили відомий математик 19 ст. М. Остроградський, Михайло Михайлович і Михайло Олександрович Остроградські. Інші представники:

Всеволод Матвійович (08(20). 08. 1843, Полтав. губ. — 16. 03. 1932, Полтава) — військовик. Генерал від кавалерії (1906). Закін. Микол. кавалерій. училище (1864). Служив у лейб-гвардії Гроднен. гусар. полку. Відзначився під час рос.-турец. вій­ни 1877–78. Від 1880 командував гусар. кавалерій. полками, 1892–1901 — кавалерій. дивізіями. 1905–17 — генерал-інспектор кавалерії. Член Держ. ради Рос. імперії. Після Лютн. революції 1917 вийшов у відставку, мешкав у Полтаві.

Олександр Федорович (1853, Городнян. пов. Черніг. губ. — 22. 07(04. 08). 1907, С.-Пе­тербург) — сурдопедагог. Закін. 3-ю С.-Пе­тербур. гімназію (1870). Від 1881 працював у Олександрів. кадет. корпусі (С.-Пе­тербург); від 1885 — у С.-Пе­тербур. училищі глухих: 1896–1901 — директор 1886 стажувався в Німеччині. Розробив і запровадив методики навч. дітей із вадами слуху та мовлення. Автор посібників «Книжка по грамоте» (1893), «Рассказы из русской истории со статьями о жизни пер­вобытных людей» (1900; обидві — С.-Петербург). Організував видання ж. «Листок по обучению глухонемых по звуковому способу», «Вестник Попечительства о глухонемых».

Василь Олександрович (07. 02. 1865, Кременчуц. пов. Полтав. губ. — 20. 01. 1931, Париж) — громадсько-політичний діяч. Закін. Олександрів. ліцей у С.-Пе­тербурзі (1886). Працював у канцелярії Держ. ради Рос. імперії. Водночас брав активну участь у громад. діяльності: від 1892 — гласний Кременчуц. пов. і Полтав. губерн. земств, почес. мировий суддя та предводитель дворянства Кременчуц. пов., засн. і голова Товариства селян. госп-в Полтав. губ. та ін. 1907 обраний чл. 3-ї Держ. думи Рос. імперії від Полтав. губ. Належав до фракції октяб­ристів, був товаришем (заст.) голови бюджет. комісії. Після більшов. перевороту 1917 емігрував до Франції.

Орест Іванович (05. 12. 1867, с. Броварки, нині Кременчуц. р-ну Полтав. обл. — 1915) — правознавець. Закін. 1-у гімназію (1887) і Університет св. Володимира (1891) у Києві, де був залишений для підготовки до професор. звання на каф. фінанс. права. 1895 захистив магістер. дис., відтоді й до 1904 працював приват-доцент Юр’єв. університету (нині м. Тарту, Естонія).

Завантажити статтю