КРИЖАНІ́ВСЬКИЙ Василь Панкратович (02. 02. 1891, с. Дивин, нині Брусилівського ра­йону Житомирської обл. — 02. 06. 1926, Львів) — живописець і гра­фік. Учасник 1-ї світової війни. На­вчався у Київському художньому училищі (1907–14), Кра­ківській Академії мистецтв (1921–23; викладач С.-М. Дем­біцький). Мешкав у Львові, від 1922 — на Гуцульщині. Член та учас­ник ви­ставок Гуртка діячів українського мистецтва у Львові (1922, 1924). Ран­ній період творчості по­значений впливом М. Врубеля. У 1920-х роках за­ймався пошуками монументальних форм, звернувся до народних джерел і традицій середньовічного українського іконопису. Працював у галузі книжкової графіки, роз­робив 25 про­ектів килимів, вітражів, оформле­н­ня сцени драматичної студії М. Вороного (1924). Учителював на Київ­щині (2-а половина 1910-х років), заснував у Коломиї (нині Івано-Франківської обл.) власну майстерню-школу (1920-і роки). Посмертна персональна ви­ставка — у Львові (1930). Понад 50 робіт зберігалися у Національному музеї у Львові, знищені 1952.