НІКОНЧУ́К Андрій Валері­йович (27. 09. 1992, м. Володимир-Волинський, нині Володимир Волинської обл. — 24. 02. 2022, по­близу м. Вишгород Київської обл., похований 07. 03. 2022 на Федорівському кладовищі у рідному місті) — військовик. Солдат. Герой України (2022, посмертно). На­вчався у Володимир-Волинській загальноосвітній школі № 5. Здобув професію електрозварювальника у Нововолинському електромеханічному технікумі (нині Володимирський р-н). Працював у колійній бригаді на залізничній станції у м. Ковель Волинської обл. Брав активну участь у Революції гідності. 2021 уклав контракт і був зарахований у лави 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого Сухопутних військ Збройних сил України. Потім служив у 39-му зенітному ракетному полку Сухопутних військ України Збройних cил України у м. Володимир. Загинув у перший день повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну, захищаючи Київську ГЕС від нальотів ворожої авіації. Російські літаки наштовхнулися на такий опір українських зенітників, що не­вдовзі почали уникати зони враже­н­ня. Близько 6-ї години на його позиції вибухнула російська крилата ракета, випущена з території Білорусі. Почесний громадянин Володимира (від липня 2023). У лютому 2024 на фасаді рідної школи встановлено меморіальну дошку.