Українець Владислав Петрович

Визначення і загальна характеристика

УКРАЇ́НЕЦЬ Владислав Петрович (05.12.1999, м. Хмільник Він­ницької обл. — 24. 02. 2022, по­близу смт Антонівка Херсонського р-ну Херсонської обл., пере­похований 20. 11. 2022 у рідному місті) — військовик. Лейтенант. Герой України (2022, посмертно). На­вчався у Камʼянець-Подільському ліцеї з посиленою військово-фізичною під­готовкою (Хмельницька обл., 2014—16). Закінчив Національну академію сухопутних військ імені геть­мана П. Сагайдачного у Львові (2020). Від липня того ж року служив командиром 2-го механізованого взводу 10-го окремого мотопіхотного баталь­йону (смт Тростянець Гайсинського р-ну Він­ницької обл.) 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Я. Гандзюка Сухопутних військ Збройних сил України. Брав участь в операції Обʼ­єд­наних сил на Сході України. У перший день повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну 24 лютого 2022 прикривав від­хід українських під­роз­ділів. Загинув під час прориву окупантів на Антонівському мосту, що сполучає Херсон і Антонівку (правий берег Дні­пра) з м. Олешки Херсонського р-ну та іншими лів­обережними населеними пунктами Херсонської обл. На час смерті дружина Владислава Українця була вагітною. 8 вересня у нього народився син Андрій. Небайдужі місцеві мешканці поховали убитих українських бійців, а після звільне­н­ня Херсону показали місце захороне­н­ня. 19 листопада 2022 рештки тіла Владислава Українця повернули його рідним. Його прі­звище й імʼя занесено до Книги пошани та памʼяті «Гордість Хмільника» (посмертно). Пере­йменованр одну з найбільших вулиць рідного міста — Кутузова (з провулком) — на вулицю Владислава Українця.

М. Г. Железняк, М. В. Юрчишин, О. В. Тендерис

Завантажити статтю