Клименко Федір Максимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Клименко Федір Максимович

КЛИМЕ́НКО Федір Максимович (22. 05. 1937, с. Миколаївка Новомоск. р-ну Дніпроп. обл.) – графік, живописець і поет. Нар. художник України (2007). Чл. НСХУ (1967). Закін. Дніпроп. художнє уч-ще (1961; викл. М. Боровський, М. Погрібняк, М. Родзін, Г. Чернявський). Працював 1964–93 на Дніпроп. худож.-вироб. комбінаті. Учасник обл. (від 1959), респ. (від 1963) та всесоюз. (від 1966) мист. виставок. Персон. – у Дніпропетровську (1981, 1987), Києві (1987). Осн. жанри – пейзаж, натюрморт. Спочатку створював чорно-білі ліногравюри (для них характерні виразність штриха, узагальненість образів, символізм) і літографії; наприкінці 1980-х рр. у техніці пастелі досягнув вираз. колорист. розроблення. Окремі роботи зберігаються у Дніпроп., Черніг. ХМ.

Тв.: графіка – ліногравюри «Де гуляли гайдамаки» (1963), «На оновленій землі» (1964); серії – «Пісні моєї землі» (1966), «Цвіт калини приколола в косу» (1967), «Українські народні пісні», «Народні промисли» (обидві – 1969); автолітографії – «Сюїта про дерево» (1972), «ДП-9 будується», «Хлібороби» (обидві – 1974), «Чисті криниці» (1976), «Червень – пора сінокісна» (1978), «Рушники» (1980); пастелі – «Блакитний травень», «Осіннє золото» (обидві – 1977), «Подих осені» (1978), «Річка Снов», «Велика вода», «Сині гори», «Седнів» (усі – 1981); живопис – «Рідна мати моя», «Озимина» (обидва – 1986), «Пасіка», «Місячне море» (обидва – 1991), «Березовий гай», «Зима» (обидва – 1992), «Відлига», «Півонії», «Осінь» (усі – 1999), «Натюрморт із яблуками» (2001), «Натюрморт літній», «Соняхи» (обидва – 2002), «До осені» (2003), «Збережіть планету» (2004), «Крихта землі» (2005); цикл «Реквієм. 1932–33 роки» (2005–07).

Літ.: Федор Клименко. Графика, живопись: Каталог. 1987; Художники Дніпропетровщини: Альбом. 2004 (обидві – Дніпропетровськ).

Л. В. Богданова

Стаття оновлена: 2013