Чупрін Михайло Русланович

ЧУ­ПРІ́Н Михайло Русланович (19. 04. 1990, м. Красний Луч, нині Хру­стальний Ровеньківського р-ну Луганської обл. — 19. 03. 2022, м. Маріуполь Донецької обл.) — військовик. Старший лейтенант. Герой України (2022, посмертно). Закінчив Донецький технічний університет за спеціальністю «промислове і цивільне будівництво» (2012). У 2014, коли рідне місто потрапило під контроль терористів т. зв. ЛНР, він пере­віз матір на під­контрольну українській владі територію, а сам вступив у баталь­йон «Азов», що нині є окремим загоном спеціального при­значе­н­ня Національної гвардії України. Михайло Чу­прін був одним із перших бійців танкової роти «Холодний Яр». У березні 2015 на базі «Азову» почав тренуватися як навідник танка. Згодом брав участь у боях за с. Широкине Волноваського (нині Маріупольського) р-ну. Після тяжкого поране­н­ня командира йому доручили командува­н­ня екіпажем танка. По­ступово дослужився до старшого лейтенанта, а у вересні 2020 очолив танкову роту. З першого дня повномас­штабного вторгне­н­ня військ РФ в Україну від 24 лютого 2022 разом зі своїм під­роз­ділом захищав м. Маріуполь. Тримав оборону вздовж вулиці Набережна, якою пере­важно на­ступали окупанти. Від 25 лютого до 12 березня танкісти його роти від­били 8 спроб прориву. Вони вистояли під час ворожих об­стрілів зі ствольної артилерії та ре­активних систем залпового вогню «Град». Екіпаж танка Т-64 під командува­н­ням Михайла Чу­пріна знищив 7 танків, 5 бронемашин, близько 10-ти вантажних автомобілів і 2 взводи живої сили противника. 13 березня під час спроби прориву оборони міста з боку смт Старий Крим Маріупольського р-ну він особисто під­бив 3 танки та 2 бронетранс­портери і ліквідував близько взводу піхоти ворога. Загинув у бою.

Завантажити статтю