Климент - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Климент

КЛИМЕ́НТ (Верниковський Костянтин Олександрович; 02(14). 02. 1863, c. Погоріле, нині Могильов. обл., Білорусь – 19. 09(02. 10). 1909, Москва) – церковний діяч РПЦ. Закін. Мінську духовну семінарію (1886), С.-Петербур. духовну академію зі ступ. канд. богослов’я (1890). У 1889 прийняв чернечий постриг, 1890 рукопоклад. у сан ієромонаха. Відтоді – інспектор, від 1891 – ректор Холм. (Польща), від 1892 – Моск. духов. семінарій; від 1897 – настоятель церкви при Рос. посольстві у Римі. 26 травня 1902 хіротонізов. на єпископа Уфимського і Мензелинського, від 1903 – єпископ Подільський і Брацлавський. 1904 звільн. на спокій із титулом єпископа Вінницького, признач. настоятелем Херсонес. Володимир. монастиря (побл. Севастополя). Чл. Священ. синоду (1904–05).

Літ.: Конюченко А. И. Архиерейский корпус Русской Православной Церкви во второй половине ХIX – начале ХХ вв. Челябинск, 2005.

Ю. Н. Сергєєв

Стаття оновлена: 2013