КІЩУ́К Микола Микола­йович (14. 10. 1948, м. Косів Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) — художник декоративно-ужиткового мистецтва, живописець-монументаліст. Син Миколи Федоровича, чоловік Лілії, батько Миколи Кіщуків. Заслужений діяч мистецтв України (1999). Член НСХУ (1993). Закін. Київ. політех. ін­ститут (1972), Івано-Фр. університет (1976; викл. М. Фіґоль). Учасник всеукр., зарубіж. мистецьких ви­ставок від 1975. На творчій роботі. Від 1994 — за­ступник голови Київ. організації НСХУ та голова Контрол.-ревіз. комісії Київ. організації НСХУ. Від 2002 — за­ступник голови, секр. з питань декор.-приклад. мистецтва, голова Центр. контрол.-ревіз. комісії НСХУ. 2005–11 — завідувач кафедри худож. виробів з дерева і металу Київ. ін­ституту декор.-приклад. мистецтва та дизайну. Основні галузі — монум. і декор.-ужитк. мистецтво. Впровадив техніку інкрустації металом для деревʼяних худож. виробів. Створює декор. панно, тарелі, рахви, скриньки, батики, олійні полотна. Оформив Палаци культури міст Мари, Тахта-Базар (обидва — Турк­мені­стан, 1998). Окремі роботи зберігаються в Івано-Фр. ХМ.