КОЗА́К Деонізій Никодимович (02. 04. 1944, с. Креговичі Жешувського воєводства, Польща — 23. 10. 2014, Київ) — археолог. Доктор історичних наук (1988). Державна премія України в галузі науки і техніки (1991, 2002). Закінчив Львівський університет (1972). Від 1974 працював в Ін­ституті археології Національної академії наук України (Київ): від 1987 — учений секретар, від 1991 — за­ступник директора з наукової роботи, водночас від 2002 — завідувач від­ділу археології ран­ніх словʼян. Досліджував про­блеми словʼянських етно- та культурогенезу; особливості етнічних процесу в контактних зонах; взаємозвʼязки давньословʼянських племен із германськими і дакійськими людністю, степовими племенами сарматів; пита­н­ня роз­витку духовної культури ран­ньословʼянських общин.