Козак Іван Павлович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Козак Іван Павлович

КОЗА́К Іван Павлович (17. 04. 1943, с. Чешки, нині Подоляни Старосиняв. р-ну Хмельн. обл.) – живописець. Чл. НСХУ (2008). Закін. Бакин. військ. уч-ще (1969). Відтоді – на службі у ЗС та структурі МВС України (1973–90). Мист-ву навч. самотужки. На творчість К. справили вплив Д. Довбошинський та В. Патик. Учасник міських, обл., всеукр. і міжнар. худож. виставок від 1989. Персон. – у Познані (Польща, 1992), Вінніпезі (Канада, 1993), Вінниці (1995), Трускавці (Львів. обл., 1996, 2009), Львові (2007–09), Дрогобичі (Львів. обл.), Хмельницькому (обидві – 2012). У реаліст. стилі створює пейзажі, натюрморти, портрети держ. і культур. діячів, жебраків, ікони. Окремі полотна зберігаються у Львів. галереї мист-в, Львів. і Дрогоб. палацах мист-в, Хмельн. галереї мист-в, Нью-Йорк. картин. галереї.

Тв.: «Соняхи» (1986), «Мати» (1994), «Автопортрет» (1994; 2009), «Роздуми» (1996), «Милостиня», «Останній друг» (обидва – 2002), «Виживання», «Незавидна старість», «Зима в Карпатах» (усі – 2004), «Берези», «Покинуте село», «Лелеки» (усі – 2005), «Б. Возницький» (2006; 2010), «Дружина Галина», «З. Кецало», «В. Овсійчук», «В. Чепелик», «Д. Довбошинський» (усі – 2006), «В. Патик», «В. Гришко» (обидва – 2007), «Гуцул» (2008), «Калина» (2009), «Анастасія», «Ранок», «Вечоріє» (усі – 2012); ікони – «Богоматір», «Ісус Христос» (обидві – 2011).

Літ.: Нужний О. Духовний злет Івана Козака // Міліцей. кур’єр. Л., 2007, 22 серп.; Іван Козак. Живопис: Каталог. Л., 2007; 2012; Біловус Н. Бентежить душу таїна // Колос. Стара Синява, 2013, 7 берез.

В. А. Овсійчук

Стаття оновлена: 2013