Козак Іларій — Енциклопедія Сучасної України

Козак Іларій

КОЗА́К Іларій (09. 03. 1874, с. Синявка побл. м. Ярослав, Польща – ?) – співак (ліричний тенор). Закін. правн. ф-т Львів. ун-ту (1899), Віден. консерваторію (1902). Відтоді – соліст Одес., від 1904 – Віден. опер. Від 1900 постійно виступав із концертами у Галичині (Львів, Тернопіль, м. Бережани (нині Терноп. обл.), Рава-Руська (нині Львів. обл.), часто був солістом галиц. «Боянів». 1901 взяв участь у Шевченковому концерті у Відні. Працював в опер. театрах Австрії та Німеччини. Відомий як інтерпретатор солоспівів О. Нижанківського. У концертах виконував твори М. Лисенка («Садок вишневий коло хати», «Ой чого ти почорніло»), В. Матюка («Цвітка дрібная»), З. Носковського («Зів’ялі квіти»), укр. нар. пісні.

Партії: Альфред («Травіата» Дж. Верді), Альмавіва («Севільський цирульник» Дж. Россіні), Фауст (однойм. опера Ш. Ґуно).

Літ.: Г. Т. Ілярій Козак у Тернополі // Діло. 1901, 27 листоп.

Статтю оновлено: 2013
Цитувати статтю
І. М. Лисенко . Козак Іларій // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=7850 (дата звернення: 27.02.2021).