Козак Микола Іванович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Козак Микола Іванович

КОЗА́К Микола Іванович (20. 07. 1941, с. Чаплі Старосамбір. р-ну Львів. обл.) – поет. Чл. НСПУ (2003). Літ. премії Фонду Воляників-Швабінських УВУ (Мюнхен, 2006), ім. Олександра Олеся (2007). Закін. Харків. індустр.-пед. технікум (1964). Працював на різних роботах. 1991–97 – відп. ред. видавн. фірми «Баркар» (Харків). Очолював Харків. обл. секретаріат ОУН (1992–93). Дебютував віршем «Скоро, мамо, приїду додому…» у ж. «Прапор» (1965, № 5). Уклав зб. творів репресов., переслідуваних і замовчуваних в СРСР поетів «Очима серця» (Х., 1993).

Тв.: Розмова з матір’ю. 1976; Молитва. 1995; Бунтівний вітер. 2000; Моє шаленство. 2002; Червона ніч. 2007 (усі – Харків).

Літ.: Мельниченко М. Високе небо поезії // Визв. шлях. 2001. Кн. 1; Ковальова О. Бунт триває… // Там само. Кн. 12; Француженко М. Нехай благословенним буде бунт поета // РШ. 2002. № 132.

В. І. Боровий

Стаття оновлена: 2013