Козлов Василь Андрійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Козлов Василь Андрійович

КОЗЛО́В Василь Андрійович (25. 04. 1918, с. Іва, нині Пенз. обл., РФ – 28. 03. 1994, Київ) – письменник. Чл. СПУ (1979). Учасник 2-ї світ. війни. Бойові нагороди. Закін. ВПШ при ЦК КПРС (Москва, 1953). Служив у прикордон. військах, зокрема 1963–73 – нач. політвідділу, заст. нач. військ Зх. прикордон. округу. 1976–94 – дир. Укр. музею історії Великої Вітчизн. війни 1941–45 (Київ). Писав рос. та укр. мовами. Автор зб. «Дозорные западных рубежей: Документальные очерки по истории Краснознаменного Западного пограничного округа» (1972), повістей «Контрольна смуга» (1977), «Заслон» (1979), «Застава» (1985), «Огненное утро» (1988), «Крещенные огнем» (1994; усі – Київ). У творах звеличував героїзм і мужність прикордонників під час та після війни.

Літ.: Залишається сучасником // Уряд. кур’єр. 2003, 27 трав.; Жуковський В. З когорти одержимих (Про колишнього директора Музею історії Великої Вітчизняної війни 1941–45 – генерал-майора В. А. Козлова) // Ветеран України. 2008. № 8.

І. П. Ковальчук

Стаття оновлена: 2013