Козлов Леонід Леонідович
КОЗЛО́В Леонід Леонідович (04. 03. 1954, Київ) — скульптор, графік, живописець. Племінник та учень А. Фуженка. Член НСХУ (1989). 1-а премія Міжнар. симпозіуму зі скульптури у камені «Terra incognito» (Київ, 1994). Медалі міжнар. виставок «Ces inconnus celebres» (Париж, 1998, срібло), скульптури малих форм (Чикаґо, 1999, бронза). Закін. Київський художній інститут (1982; майстерня В. Бородая). Учасник всеукр. і міжнар. мистецьких виставок (від 1981) та пленерів (від 1987). Персон. — у Києві (1995, 1997, 1999, 2001–03, 2007, 2010–11), Чикаґо (двічі — 2008), Вест-де-Моїні (шт. Айова, 2010; обидва — США), Лондоні (2009, 2011). Працює у галузях станк., монум. і пленер. скульптури, живопису, графіки, худож. фотографії. Творча система К. базується на простоті та лапідарності форм. Значну увагу приділяє укр. скульптур. традиції, зокрема творчості О. Архипенка. Окремі роботи зберігаються у Kиїв. музеї рос. мистецтва, Луган., Микол., Хмельн., Черніг. ХМ, Укр. музеї у Чикаґо, Бібліотеці-архіві ім. Т. Шевченка (Лондон).
Додаткові відомості
- Основні твори
- скульптура — «Іконописець Аліпій», «Блакитна балерина», «Оголена», «Торс» (усі — 1981), «Юна балерина» (1982), «Чорний лебідь» (1986), «Пієта» (1987, м. Ямпіль Вінн. обл.), «Постать», «Мати і дитя», «Композиція з двома кулями», «Двоє» (усі — 1991), «Сум», «Адам та Єва», «Пісня», «Народження Афродіти» (усі — 1993), «Два стани однієї форми», «Той, що йде», «Нарцис», «Міфічна красуня», «Зерно», «Амфіміксіс» (усі — 1994), «Жінка в чорному», «Крик» (обидва — 1997), «За кулісами» (1999), «Натхнення», «Відпочинок», «На репетиції», «Балерина, яка зав’язує пуанти», «Юля», «Після вистави» (усі — 2006), «Княгиня Ольга» (2008, м. Вишгород Київ. обл.), «Жіночий образ» (2010); проект «Буття у просторі» (1996–97); графіч. цикл «Аркуші» (2002–03); живопис — «Готичний мотив», поліптих «Створення світу» (усі — 2000), «Дикий ліс», «Весняний мотив», «Смуток» (усі — 2002), «Дефіле» (2005), «Діалог» (2008), «Роздуми», «Втеча», «Скарби предків», «Мелодія», «Надвечір’я», «Ранок» (усі — 2010), «Берег» (2011).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Людина 