КОЗЛО́ВСЬКИЙ Леон (Kozłowski Leon; 06. 06. 1892, с. Рембешиці, нині Свентокшис. воєводства, Польща — 11. 05. 1944, Берлін) — польський археолог, політичний діяч. Член-кореспондент Польс. академії мистецтва і знань. Учасник 1-ї світової війни. Археологію ви­вчав у Яґел­лон. університеті (Краків). 1921–31 і 1935–39 викладав у Львів. університеті: завідувач кафедри археології, проф. цієї ж каф. (серед учнів — Т. Сулімірський, М. Смішко, К. Журовський). Водночас 1928–35 — посол до сейму, 1930–32 — міністр земел. реформ, 1934–35 — премʼєр-міністр, 1935–39 — сенатор Польщі. Ви­вчав первісну історію центр.-європ. регіону. Досліджував поселе­н­ня трипіл. культури на тер. м. Бучач, с. Кошилівці (нині Заліщиц. р-ну), с. Гори­гляди (нині Монастирис. р-ну; усі — Терноп. обл.), с. Не­звисько (нині Городенків. р-ну Івано-Фр. обл.), печеру Вертеба побл. с. Більче-Золоте (нині Борщів. р-ну Терноп. обл.) та ін. Після встановле­н­ня у Львові рад. влади заарешт. і засудж. до роз­стрілу, однак за домовленістю з В. Андерсом звільнений і зарах. до його армії. Восени 1941 пере­йшов до німців, за що заочно засудж. до роз­стрілу польовим судом армії В. Андерса.