Козловський Леон - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Козловський Леон

КОЗЛО́ВСЬКИЙ Леон (Kozłowski Leon; 06. 06. 1892, с. Рембешиці, нині Свентокшис. воєводства, Польща – 11. 05. 1944, Берлін) – польський археолог, політичний діяч. Чл.-кор. Польс. академії мист-ва і знань. Учасник 1-ї світ. війни. Археологію вивчав у Яґеллон. ун-ті (Краків). 1921–31 і 1935–39 викладав у Львів. ун-ті: зав. каф. археології, проф. цієї ж каф. (серед учнів – Т. Сулімірський, М. Смішко, К. Журовський). Водночас 1928–35 – посол до сейму, 1930–32 – міністр земел. реформ, 1934–35 – прем’єр-міністр, 1935–39 – сенатор Польщі. Вивчав первісну історію центр.-європ. регіону. Досліджував поселення трипіл. культури на тер. м. Бучач, с. Кошилівці (нині Заліщиц. р-ну), с. Горигляди (нині Монастирис. р-ну; усі – Терноп. обл.), с. Незвисько (нині Городенків. р-ну Івано-Фр. обл.), печеру Вертеба побл. с. Більче-Золоте (нині Борщів. р-ну Терноп. обл.) та ін. Після встановлення у Львові рад. влади заарешт. і засудж. до розстрілу, однак за домовленістю з В. Андерсом звільнений і зарах. до його армії. Восени 1941 перейшов до німців, за що заочно засудж. до розстрілу польовим судом армії В. Андерса.

Пр.: Starsza epoka kamienna w Polsce. Poznań, 1922; Epoka kamienia na Wydmach Wshodniej części Wyżyny Małopolskiej. Lwów; Warszawa, 1923; Wczesna starsza i środkowa epoka brązu w Polsce. Lwów, 1928; Zarys pradziejów Polski Południowo-Wschodniej. Lwów, 1939.

В. М. Петегирич

Стаття оновлена: 2013