Козобас - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Козобас

КОЗОБА́С – український народний струнно-смичковий музичний інструмент. Виник у 1960-х рр. Складається з корпусу у вигляді невеликого барабана або дерев’яного казана зі шкіряною мембраною та довгого грифа з головкою, схожою на козячу голову, над якою кріпиться металева тарілка, що імітує капелюшок і виконує функцію ударного звуч. знаряддя. Інструмент має 3 струни. На ньому грають коротким смичком або щипком, часом ударяючи прутиком по тарілці. К. – ансамблевий інструмент, що виконує функцію контрабаса. Виготовляли деякі майстри та у Мельниці-Поділ. муз. майстерні (Борщів. р-н Терноп. обл.). Окремі зразки зберігаються у МТМК і Нац. музеї нар. арх-ри та побуту України (обидва – Київ).

Літ.: Черкаський Л. Українські народні музичні інструменти. К., 2003; 2005.

Л. М. Черкаський

Стаття оновлена: 2013