Козобас — Енциклопедія Сучасної України

Козобас

КОЗОБА́С – український народний струнно-смичковий музичний інструмент. Виник у 1960-х рр. Складається з корпусу у вигляді невеликого барабана або дерев’яного казана зі шкіряною мембраною та довгого грифа з головкою, схожою на козячу голову, над якою кріпиться металева тарілка, що імітує капелюшок і виконує функцію ударного звуч. знаряддя. Інструмент має 3 струни. На ньому грають коротким смичком або щипком, часом ударяючи прутиком по тарілці. К. – ансамблевий інструмент, що виконує функцію контрабаса. Виготовляли деякі майстри та у Мельниці-Поділ. муз. майстерні (Борщів. р-н Терноп. обл.). Окремі зразки зберігаються у МТМК і Нац. музеї нар. арх-ри та побуту України (обидва – Київ).

Літ.: Черкаський Л. Українські народні музичні інструменти. К., 2003; 2005.

Л. М. Черкаський

Статтю оновлено: 2013

Покликання на статтю
Л. М. Черкаський . Козобас // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=7973 (дата звернення: 11.04.2021)