Козовик Іван Якимович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Козовик Іван Якимович

КОЗОВИ́К Іван Якимович (12. 02. 1928, с. Данилівці, нині Зборів. р-ну Терноп. обл.) – літературознавець, мовознавець, церковний діяч УГКЦ. Канд. філол. н. (1969). Навч. у новіціяті Чину Найсвятішого Ізбавителя у Львові (1944–47), закін. філол. ф-т Львів. ун-ту (1957). Відтоді працював у Івано-Фр. мед. ін-ті: зав. каф. лат. мови (1971–78), доц. каф. іноз. мов (1978–94). Після легалізації УГКЦ в СРСР очолював Спілку християн. відродження (1990–92). 13 серпня 1994 хіротонізов. на священика. Від 1994 – проф., від 1995 – віце-ректор, декан філос.-богослов. ф-ту Івано-Фр. теол. академії. Переклав з польс. мови кн. папи Івана-Павла ІІ «Дар і Таїнство» (Ів.-Ф., 1998), підготував до видання «Катехизм Католицької Церкви» (Л., 2002). Автор низки статей з антич. літ-ри, краєзнавства і релігієзнавства; співавтор підручників лат. мови для мед. ін-тів та уч-щ.

Пр.: Словник античної міфології. К., 1985; 1989; Історія філософії. Ів.-Ф., 1999; Чи людина має душу? Яка вона? Ів.-Ф., 2000; Екзорцизм: Міф чи реальність? Ів.-Ф., 2003; 2005; Християнська етика для старших класів. 2-е вид. Ів.-Ф., 2009; Космологія. Ів.-Ф., 2011.

Літ.: Арсенич П. Його мрія здійснилася через п’ятдесят років (про І. Козовика) // Галичина. 1998, 10 лют.; Його ж. Духовний дар отця Козовика // Там само. 2008, 12 лют.

П. І. Арсенич

Стаття оновлена: 2013