Козоріг Незгай - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Козоріг Незгай

КОЗОРІ́Г Незгай (справж. – Гарук Євген Іванович; ін. псевд. – Евген Мурава; 25. 12. 1924, с. Привороття, нині Подільське Кам’янець-Поділ. р-ну Хмельн. обл. – 14. 07. 1998, м. Брандон, провінція Манітоба, Канада, похов. у м. Тульчин Вінн. обл.) – філософ. Навч. у Британ. коледжі акордеоністів (1950-і рр., Лондон). 1946–49 – у таборах для переміщ. осіб у Баварії (Німеччина). У Великій Британії: 1949–51 – вуглекоп; 1951–57 – робітник-текстильник у Престоні. Від 1957 – у Канаді: фермер у провінціях Онтаріо і Манітоба. Від 1990-х рр. мешкав у с. Онанол і м. Брандон. Подав оригін. філос.-культурол., релігієзнавче, етичне та істор.-політол. трактування системи знань оріян. українства. Природоцентричним світогляд. значенням автентичних оріян., дохристиян. духов. витоків, цінностей і надбань праукраїнства обґрунтував важливість їхнього сучас. місця у розвитку нац. самосвідомості українців та органічність спадкоєм. ідеологоформуючої ролі духов. засад оріян. українства у теперіш. побудові Української Держави. Автор кн. «Струмина життя (Думки з узбережжя)» ([Б. м.], 1994; 1997; К., 2002, вміщено додаток «Із листів з Канади в Україну»), повісті «Ніч поступається ранкові» (К., 2002).

Літ.: Пащенко В. Державницький світогляд оріянського українства. Духовний спадок Евгена Мурави (Незгая Козорога). К., 1999; 2002; Його ж. Незгай Козоріг: Поема. К., 2002.

В. М. Пащенко

Стаття оновлена: 2013