Козубський Олег Борисович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Козубський Олег Борисович

КОЗУ́БСЬКИЙ Олег Борисович (28. 01. 1928, с. Великий Раковець, нині Раковець Збараз. р-ну Терноп. обл. – 17. 08. 2008, м. Снятин Івано-Фр. обл.) – вчений-агроном. Син Бориса, брат Юрія Козубських. Канд. с.-г. н. (1987). Навч. у Львів. с.-г. ін-ті (від 1946). У 1949 висланий у Хабаров. край (РФ) як чл. сім’ї «ворога народу» без права повернення в Україну. Закін. Благовєщен. с.-г. ін-т (Амур. обл., РФ, 1956). Працював агрономом у радгоспі Далекосхід. військ. округу. 1957 повернувся в Україну, мешкав у Чернів. обл.; 1958 виїхав до Молдови. Від 1968 – у Снятині, працював у рай. упр. с. госп-ва, від 1969 – на станції захисту рослин; 1986 організував і до 1991 очолював агрохім. лаб.; 1995–97 – викл. с.-г. технікуму. Брав участь у діяльності Снятин. т-ва «Просвіта», сприяв створенню Мемор. музею В. Андрусяка. Автор книги спогадів «Від Львова до тайги: Про рід Козубських» (Снятин, 2007), публікацій на с.-г. тематику, а також про події нац.-визв. руху в часописах «Голос Покуття», «Снятинська вежа», «Захід», «Галичина», «Рідна земля» та ін. Співавтор «Довідника по бур’янах» (К., 1993).

Літ.: Костриця М. Ю. Товариство дослідників Волині: історія, діяльність, постаті. Ж., 2001; Бачинський М. Козубський Олег Борисович // Укр. журналістика в іменах. Л., 2004. Вип. 11.

М. Ю. Костриця

Стаття оновлена: 2013