КО́ТІН Жозеф Якович (26. 02(10. 03). 1908, м. Павлоград, нині Дніпроп. обл. – 21. 10. 1979, Ленінград, нині С.-Пе­тербург, похов. у Москві) – конструктор та організатор виробництва бронетанкової техніки. Генерал-полковник інж.-тех. служби (1965). Д-р тех. н. (1943), проф. (1948). Засл. діяч н. і т. РРФСР (1968). Герой Соц. Праці (1941). Сталін. премія (1941, 1943, 1946, 1948). Держ. нагоро­ди СРСР. Навч. у Харків. політех. ін-ті (1927–30), закін. Військ.-тех. академію (Ленінград, 1932), де потім працював у н.-д. відділі над створенням плаваючого танка ПТ-76 і танка повітр. десанту. 1937 К. переведений у СКБ на з-ді ім. Кірова (Ленінград), де під його кер-вом у короткий термін створ. зразки танків СМК та КВ (1939). Останній отримав високу оцінку, і на з-ді почалося його серійне вироб-во, яке не припинялося зокрема й під час евакуації підпр-ва у м. Челябінськ (РФ). 1941–45 – заст. нар­кома танк. пром-сті СРСР. З йо­го ініціативи створ. Гол. упр. з ремонту танків. Після 2-ї світ. вій­ни продовжував розроблення но­вих зразків бронетехніки, очолював роботи зі створення важ­ких танків КВ-2, -1С, -85, ІС-1, -2, -4, Т-10, самохід. артилер. установок САУ-152, ІСУ-152, -122, плаваючого бронетранс­портера БТР-50П. Окрім того, під його кер-вом для с. госп-ва створ. нові колісні трактори «Кіровець» К-700 та ін.

Літ.: Конструктор боевых машин. Ле­нинград, 1988.

В. М. Сацута