Козьменко Валентин Микитович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Козьменко Валентин Микитович

КОЗЬМЕ́НКО Валентин Микитович (псевд. – Козьменко-Делінде Валентин; 25. 01. 1951, с. Рудяків, Бориспіл. р-ну Київ. обл., нині затоплене Канів. водосховищем) – режисер, художник театру, педагог, драматург. Д-р філософії з теорії та історії театру (2008). Закін. Київ. ін-т театр. мист-ва (1976; курс С. Сміяна). Викладав у ньому (нині ун-т театру, кіно і телебачення) режисуру та майстерність актора (1978–83, 2006–10). У 1977–79 – реж. Київ. театру рос. драми ім. Лесі Українки, 1979–84 – реж.-постановник Київ. укр. драм. театру ім. І. Франка; 1984 –91 – у МХАТі ім. А. Чехова. Від 1991 у Словаччині: 1994–95 – реж.-постановник Театру ім. О. Духновича (м. Пряшів), 1995–99 – засн. і реж. театру-студії «Йорик» (м. Кошиці). Керував драм. трупами держ. театрів у Кошицях (1999–2003) і Пряшеві (2003–05). Викладав на каф. філософії Пряшів. ун-ту (2005–08). Читав лекції з системи К. Станіславського в ун-ті «Stony Brook» (Нью-Йорк, 1993). На твор. роботі. Здійснює власні постановки із вираз. метафорами, пише автор. тексти для театру.

Вистави: «Сон літньої ночі» (1980), «Ромео і Джульєтта» (2005) В. Шекспіра, «Прощання у червні» О. Вампілова (1981), «Кар’єра Артуро Уї» Б. Брехта (1983), «Яма» за О. Купріним (1990), «Весілля Фіґаро» П.-О. Бомарше (1991), «Сни за Кобзарем» за творами Т. Шевченка, «Нервові люди» за М. Зощенком (обидві – 1994), «Трактирниця» (1997), «Слуга двох панів» (2000) К. Ґольдоні, «Мандрагора» Н. Макіавеллі, «Вовки та вівці» О. Островського, «Ревізор (усі – 1998), «Вій» (2008), «Одруження» (2009) М. Гоголя, «Фрекен Жюлі» А. Стріндберґа (2000), «Тартюф» Ж.-Б. Мольєра (2002), «Чайка» А. Чехова (2013; усі – сценографія).

Л. І. Жиліна, Л. П. Ольшевський

Стаття оновлена: 2013