КОЗЯ́ВКІН Володимир Ілліч (09. 06. 1947, с. Острожець Млинівського р-ну Рівненської обл. — 16. 12. 2022, м. Трускавець Львівської обл.) — лікар. Доктор медичних наук (1996), професор (2000), академік НАМНУ (2021). Заслужений діяч науки і техніки України (1994). Державні премії України у галузі науки і техніки (1999) та у галузі архітектури (2005). Герой України (2001). Ордени «За заслуги» 3-го (1997) та князя Ярослава Мудрого 5-го (2006) ступенів. Закінчив Гродненський медичний ін­ститут (Білорусь, 1971). Працював лікарем. 1990–97 — керівник Львівського лікувально-реабілітаційного центру; за сумісництвом 1992–98 — у Львівському медичному університеті; від 1999 був генеральним директором Між­народної клініки від­новлювального лікува­н­ня, директором Ін­ституту про­блем медичної реабілітації (обидві — м. Трускавець), водночас очолював філію кафедри медичної реабілітації, фізіотерапії та курортології Національної медичної академії післядипломної освіти при Ін­ституті. Ви­вчав про­блеми реабілітації дітей, хворих на церебральний параліч, мануальної терапії остеохондрозу та спондилоартрозу хребта, лікува­н­ня неврологічних і соматичних захворювань, зокрема вертебральних син­дромів, наслідків черепно-мозкових травм, церебральних інфарктів. Ви­значив роль вертебрального компоненту в етіопатогенезі дитячого церебрального паралічу.