Кокавець Юліус - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кокавець Юліус

КОКА́ВЕЦЬ Юліус (Kokavec Julo; 07. 08. 1931, с. Лупоч, округ Лученець, нині Словаччина – 12. 12. 1989, м. Дольний Кубін, нині Словаччина) – словацький журналіст і перекладач. Закін. пед. ф-т Ун-ту ім. Я.-А. Коменського (Братислава, 1955). Перші переклади творів Т. Шевченка та ін. укр. письменників словац. мовою публікував у періодиці. Із запланов. 3-том. вид. Шевченкових творів переклав 1-й т. «Dumy moje» (1959; передмова й примітки М. Неврлого та М. Мольнара), спільно з І. Ґаллом і М. Ковачіком – 2-й т. «Struny srdca» (1962; коментарі М. Неврлого; обидва вид. у Братиславі). Художньо найкращими визнано переклади з романт. доби творчості Шевченка, чому сприяла ознайомленість К. зі словац. фольклором і поезією штурівців. У його інтерпретації вийшли також вибр. поезії В. Сосюри («Tak nikto ne Íúbil», 1962), Лесі Українки («Sedem strun», 1965; обидві – з післямовою М. Неврлого), Остапа Вишні («PoÍovačka sa začína», 1985; усі – Братислава). З укр. драматургії переклав п’єси «Лісова пісня» Лесі Українки (1960), «Лимерівна» Панаса Мирного, «Фараони» О. Коломійця, «Украдена база» В. Собка (усі – 1961), «Фауст і смерть» О. Левади (1963; усі – Братислава), а також низку віршів М. Рильського, І. Драча, Л. Костенко, М. Вінграновського, Д. Павличка, В. Коротича та ін.

Літ.: Шевчук В. І. Сучасні українсько-чехословацькі літературні зв’язки. К., 1963; Мольнар М. Словаки і українці. Пряшів, 1965.

М. Я. Неврлий

Стаття оновлена: 2013