Кокенай Борис Якович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Кокенай Борис Якович

КОКЕНА́Й Борис Якович (псевд. – Міддор-Ель-Дур; 20. 12. 1892, за ін. даними – 28. 12. 1893, м. Феодосія, нині АР Крим – 24. 07. 1967, м. Ростов-на-Дону, РФ) – етнограф, культурний діяч, караїмознавець. З походження караїм. Навч. у Феодосій. г-зії та учител. ін-ті. Учителював у кримськотатар. школах. Під час голоду 1921–23 виїхав до Ростова-на-Дону. Працював телеграфістом. Займався самоосвітою, зокрема вивчив давньоєвр., кримськотатар., турец., араб., франц. мови. Збирав фольклор (прислів’я, приказки, легенди, пісні, загадки), предмети побуту й старожитності, рукописні твори караїмів. Уклав караїм.-рос. словник, вміщував публікації з історії та культури караїмів у ж. «Myśl Karaimska» (Вільнюс), «Karaj Awazy» (Луцьк), «Onarmach» (м. Паневежіс, Литва). 1942 під час нім. окупації Ростова-на-Дону разом із правознавцем М. Демидом роз’яснював представникам окупац. влади особливості етніч. походження і віросповідання караїмів (для цього переклав нім. мовою уривки влас. праці «Крымские караимы»), що допомогло їм уникнути фіз. знищення. Матеріали, зібрані К., зберігаються у б-ці Вільнюс. ун-ту й Ін-ті сх. рукописів РАН (С.-Петербург).

Літ.: Кушуль С. И. Хранители народной мудрости. Борис Яковлевич Кокенай (1893–1967) // Полканов Ю. А. Легенды и предания караев (крымских караимов-тюрков). Сф., 1995; A. Sulimowicz, H. Jankowski. Borys Kokenaj – Kiłka slów o autorze // Awazymyz. 2007. № 2.

Ю. М. Кочубей

Стаття оновлена: 2013