Кокорін Федір Савинович — Енциклопедія Сучасної України

Кокорін Федір Савинович

КОКО́РІН Федір Савинович (20. 12. 1918, с. Малі Кусти, нині Перм. краю, РФ – 10. 11. 1997, м. Усть-Каменогорськ Сх.-Казахстан. обл., Казахстан) – військовик. Герой Рад. Союзу (1943). Учасник 2-ї світ. війни. Держ. та бойові нагороди СРСР. В армії від 1939, на фронті від травня 1942. Закін. курси молодших лейтенантів (1943) та удосконалення офіцер. складу (1946). Відзначився 25 вересня 1943 під час форсування р. Прип’ять побл. с. Оташів Чорнобил. р-ну Київ. обл. (нині знято з обліку). Від 1953 – ст. лейтенант запасу. Мешкав у м. Усть-Каменогорськ, де працював ст. інструктором обл. ком-ту ДТСААФ; його ім’ям названо одну з вулиць міста та на будинку, де жив К., встановлено мемор. дошку.

Літ.: Кокорин Федор Савинович: [Некролог] // Рудный Алтай. 1997, 13 нояб.

А. А. Букобаєва

Статтю оновлено: 2013

Покликання на статтю
А. А. Букобаєва . Кокорін Федір Савинович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=8064 (дата звернення: 10.05.2021)