Коктебель - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коктебель

КОКТЕБЕ́ЛЬ (1945–92 – Планерське) – селище міського типу Феодосійської міської ради Автономної Республіки Крим. Коктебел. селищ. раді підпорядк. с. Нанікове. Знаходиться на березі Коктебел. бухти Чорного моря, побл. підніжжя гірського масиву Карадаг, на примор. автошляху Феодосія–Алушта, за 120 км від Сімферополя та за 25 км від залізнич. ст. Феодосія. Пл. 8,16 км2. Насел. 2778 осіб (2001, складає 105,2 % до 1989): росіян – 50 %, українців – 36 %, проживають також крим. татари, болгари, греки, німці. За однією з версій, назва с-ща у перекладі з кримськотатар. мови означає «край блакитних вершин», за ін. – «сірий [кінь] з зірочкою на лобі». Тер. сучас. с-ща була заселена здавна, про що свідчать знайдені крем’яні знаряддя праці доби міді, виявлені поселення доби бронзи, тавр. могильник, а також городище та могильник 7–9 ст. У 8 ст. тут був великий для того часу порт. У 10 ст. поселення зруйновано печенігами, у 13 ст. відновлено. Згодом отримало сучасну назву. До поч. 19 ст. – татар. с-ще. Уряд Рос. імперії переселив сюди групу болгар. 1895 мешкало 119 болгар та 34 татари. Вийшовши у відставку, в 2-й пол. 19 ст. лікар-офтальмолог, дир. С.-Петербур. академії рільництва Е. Юнге викупив у місц. землевласника Бахтиша мурзи Ширинського 973 дес. землі, заклав на них виноградні плантації та розпочав буд-во винороб. підпр-ва. Після його смерті спадкоємці розпродали частину землі дачникам. Серед перших купив тут собі ділянку поет і художник М. Волошин. У 1920–30-х рр. діяла школа планеризму. У ній навч. льотчик-випробувач, Герой Рад. Союзу С. Анохін, конструктор косміч. кораблів С. Корольов, авіаконструктори О. Антонов, А. Туполєв, О. Яковлєв. На фронтах 2-ї світ. війни воювало 44 жит., з них 18 загинуло. 1926 мешкало 686 (402 болгара, 170 росіян, 76 греків, 14 українців, 12 крим. татар), 1939 – 1298, 1959 – бл. 2,5 тис., 1970 – 2,2 тис., 2010 – 3,5 тис. осіб. 1944 болгарів, греків, татар, німців депортовано, у наступ. році К. перейменовано на Планерське. Від 1960 – смт. Нині К. – відомий примор. клімат. курорт. У смт – заг.-осв. школа, 2 дитсадки; школа мист-в, Палац культури, б-ка, Волошина М. О. Дім-музей (від 2001 входить до «Кіммерії М. Волошина» Коктебельського республіканського еколого-історико-культурного заповідника), Будинок творчості письменників «Коктебель»; лікарня, пансіонат, турбаза, 4 бази відпочинку, 3 оздоров. дит. табори; готель. Збереглися руїни середньовіч. вірм. монастиря. Діє православна церква. У різний час тут побували М. Горький, О. Ґрін, М. Булгаков, М. Цвєтаєва, І. Еренбург, М. Шагінян, А. Чехов, В. Брюсов, В. Вересаєв, К. Треньов, О. Толстой, О. Скрябін, Ф. Шаляпін, В. Вишневський, А. Гайдар, М. Зощенко, К. Паустовський, Я. Галан, В. Бєляєв.

Літ.: Лесина Н. П. Планерское (Коктебель): Книга для туристов. Сф., 1986; Старцев Д. Б. Про Коктебель: Иллюстрированная история от мезозоя до наших дней. Сф., 2000; Фадеева Т. М., Шапошников А. К., Дидуленко А. И. Старый, добрый Коктебель. Сф., 2004; Жарков Е. И. Страна Коктебель. К., 2008.

Н. Ю. Караяні

Стаття оновлена: 2013