Кокунько Петро Іванович — Енциклопедія Сучасної України

Кокунько Петро Іванович

КОКУ́НЬКО Петро Іванович (10(22). 06. 1851, станиця Должанська Кубан. обл., нині Краснодар. краю, РФ – 10. 06. 1939, м. Земун, нині у складі Белґрада) – військовик. Генерал-лейтенант (1916). У 1870 закін. Кубан. військ. г-зію. Продовжив навч. у С.-Петербур. ун-ті й технол. ін-ті, Олександрів. військ. уч-щі (Москва). Від 1880 викладав історію та фортифікацію у Ставроп. юнкер. уч-щі. 1888 закін. Військ. академію і зарах. до Генштабу, однак 1890 повернувся на стройову службу. Від 1910 – отаман Єйського відділу Кубан. обл. 1917 представляв станицю Уманська (нині Ленінградська Краснодар. краю) у Кубан. раді. На поч. 1920 очолив групу зі збереження козац. військ. регалій (виконував цю функцію і на еміграції).

В. К. Чумаченко

Статтю оновлено: 2013

Покликання на статтю
В. К. Чумаченко . Кокунько Петро Іванович // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=8088 (дата звернення: 19.04.2021)