Козаченко (Казаченко) Георгій Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Козаченко (Казаченко) Георгій Олексійович

КОЗАЧЕ́НКО (КАЗАЧЕ́НКО) Георгій Олексійович (21. 04(03. 05). 1858, Полтава, за ін. даними – С.-Петербург – 18. 05. 1938, Ленінград, нині С.-Петербург) – композитор, диригент, педагог. Проф. (1926). Засл. діяч мист-в РРФСР (1937). Закін. С.-Петербур. консерваторію (1883; кл. композиції Ю. Йогансена та М. Римського-Корсакова, фортепіано – Р. Аменди, Ф. Штейна). 1868–72 виступав у Придвор. співочій капелі, від 1883 викладав у хор. класах у С.-Петербурзі. Від 1889 – гол. хормейстер Маріїн. опери (згодом Ленінгр. театр опери та балету ім. С. Кірова). Водночас 1924–38 – кер. хор. класу Ленінгр. консерваторії. Диригував «Рос. концертами» у Парижі (1898). К. – автор лірико-комедій. «побут.» опери «Пан Ситник» (1902, за Т. Шевченком), лібрето якої рос. мовою створив сам (укр. варіант М. Садовського). Прем’єра опери відбулася у Нар. домі і Маріїн. театрі у С.-Петербурзі під кер-вом автора, у Києві поставлена у Театрі М. Садовського та Опер. театрі (1912, 1916). Здійснив перекладення опер «Снігуронька» М. Римського-Корсакова і «Корделія» М. Соловйова.

Тв.: опери – «Князь Серебряний» (за романом О. Толстого; поставлена 1891 у Маріїн. опері під кер-вом автора), «Марфа» (1909); кантата «Русалка» для сопрано, мішаного хору та симф. оркестру; для симф. оркестру – Симф., 2 «Східні сюїти»; Струн. квартет; фортепіанні п’єси; хори, романси.

Літ.: Г. А. Казаченко: По поводу 20-летнего юбилея // Музыка и пение. 1903. № 11; Архімович Л. Оперна Шевченкіана // Музика. 1984. № 1; Її ж. Паралельно з музичними вершинами // Там само. 1988. № 4.

І. М. Сікорська

Стаття оновлена: 2013