КОЗАЧКО́ВСЬКИЙ Доміан Іванович (01(13). 11. 1896, с. Лисича, нині Чутів. р-ну Полтав. обл. – 17. 03. 1967, Львів) – режисер, актор. Нар. арт. УРСР (1954). Уперше виступив 1914 в укр. профес. трупі в «Т-ві укр. артистів» під кер-вом Л. Леонідова та П. Каганця. Засн. театру «Рух» у Полтаві (1915–17 – його кер.), театру у Кам’янці-Подільському (нині Хмельн. обл.), Першого укр. театру муз. комедії у м. Юзівка (нині Донецьк). Працював актором Київ. драм. театру ім. І. Франка, театру «Березіль» (Харків); 1939–45 – худож. кер. Сум. муз.-драм. театру ім. М. Щепкіна; 1952–67 – у Львів. укр. драм. театрі ім. М. Заньковецької. К. – яскравий комедій. характер. актор. Його гра відрізнялася емоційністю, чіткістю зовн. малюнку, психол. глибиною, майстерністю сценіч. мови. Один з авторів спогадів про Леся Курбаса («Спогади сучасників», К., 1969).

Вистави: «Змова» М. Вірти, «Господиня заїзду» К. Ґольдоні, «В степах України» О. Корнійчука, «Катерина» М. Аркаса, «Маруся Богуславка» М. Старицького, «Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Суєта», «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого, «Російські люди» К. Симонова (усі – до 1952), «Хто сміється останнім» К. Кропиви (1953), «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка (1965).

Ролі: Карась («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Тарас Голота («Правда» О. Корнійчука), Голохвостий («За двома зайцями» М. Старицького), Бичок («Глитай, або ж Павук» М. Кропивницького), Залізняк («Гайдамаки» за Т. Шевченком), Лука («На дні» М. Горького), Расплюєв («Весілля Кречинського» О. Сухово-Кобиліна), Тартюф (однойм. комедія Ж.-Б. Мольєра).

А. Г. Бабенко