Козлів

КОЗЛІ́В — селище міського типу Козівського ра­йону Тернопільської області. Козлів. селищ. раді під­порядк. с. Дмухівці. До К. при­єд­нані хутори Бойки, Габазівка, Грицайка, Мазепівка, Поплави. У звʼязку з пере­селе­н­ням жит. хутори Кас­прівка, Підзабойки, Під­ліс, Хрипки знято з облік. даних. Знаходиться на р. Восушка (притока Стрипи, бас. Дніпра) та її притоці Цецорка, за 25 км від обл. центру, за 22 км від райцентру та за 14 км від залізнич. ст. Денисів–Купчинці. Площа 7 км². Насел. 1940 осіб (2001, складає 95,1 % до 1989), пере­важно українці. За нар. пере­казами, назва походить від прі­звиська першого поселенця. Вперше згадується в королів. грамоті 1467. К. належав до 1581 Л. Будзиновському, від­тоді — А. Сенінському. 1577 йому на­дано Маґдебур. право. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після Зборів. битви 1649 К. за­знав знач. руйнувань від татар. військ. 1672 вони знову пограбували та сплюндрували містечко. Запис про зруйн. К. залишив у своєму щоден­нику нім. мандрівник У. Вердум. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). За австр. часів зберігав статус м-ка. 1918 К. уві­йшов до складу ЗУНР. 1919–39 — знову під владою Польщі. У між­воєн. період діяли осередки т-в «Просвіта», «Рідна школа», «Сільс. господар». Від 1939 — у межах кордонів УРСР. 1940–62 — райцентр. Від 5 липня 1941 до 21 липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На поч. 1940-х рр. мешкало бл. 900 євреїв. Значну їхню кількість вбили нацисти. К. згадується у Кресовій книзі справедливих. До серед. 1950-х рр. діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА. Жит. за­знали ре­пресій. 1959 тут мешкало бл. 3,1 тис., 1970 — 2,3 тис., 1979 — 2,1 тис., 1999 — 2,1 тис. осіб. Від 1961 — смт. Нині працюють спирт. і цегел. заводи. У К. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка, муз. школа; рай. лікарня. Функціонує нар. жін. вокал. ансамбль. Памʼятка архітектури — церква Вознесі­н­ня Господнього (1896). Діє реліг. громада УГКЦ. Є військ. цвинтар, на якому поховано 1260 рад. воїнів, які загинули під час 2-ї світової війни (10 брат. могил). Встановлено меморіал рад. воїнам та памʼятник воїнам-односельцям, які загинули під час 2-ї світової війни, памʼятники Т. Шевченку, «Скорботна мати», борцям за волю України, памʼят. хрест на честь скасува­н­ня панщини. Серед видат. уродженців — фізик, чл.-кор. НАНУ І. Мриглод; скульптор Ц. Гошовський, художник І. Шумський. У К. навч. геолог І. Вовк.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю