Козлів

КОЗЛІ́В  — селище міського типу Козівського району Тернопільської області. Козлів. селищ. раді підпорядк. с. Дмухівці. До К. приєднані хутори Бойки, Габазівка, Грицайка, Мазепівка, Поплави. У зв’язку з переселенням жит. хутори Каспрівка, Підзабойки, Підліс, Хрипки знято з облік. даних. Знаходиться на р. Восушка (притока Стрипи, бас. Дніпра) та її притоці Цецорка, за 25 км від обл. центру, за 22 км від райцентру та за 14 км від залізнич. ст. Денисів–Купчинці. Площа 7 км². Насел. 1940 осіб (2001, складає 95,1 % до 1989), переважно українці. За нар. переказами, назва походить від прізвиська першого поселенця. Вперше згадується в королів. грамоті 1467. К. належав до 1581 Л. Будзиновському, відтоді — А. Сенінському. 1577 йому надано Маґдебур. право. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після Зборів. битви 1649 К. зазнав знач. руйнувань від татар. військ. 1672 вони знову пограбували та сплюндрували містечко. Запис про зруйн. К. залишив у своєму щоденнику нім. мандрівник У. Вердум. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у складі Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). За австр. часів зберігав статус м-ка. 1918 К. увійшов до складу ЗУНР. 1919–39 — знову під владою Польщі. У міжвоєн. період діяли осередки т-в «Просвіта», «Рідна школа», «Сільс. господар». Від 1939 — у межах кордонів УРСР. 1940–62 — райцентр. Від 5 липня 1941 до 21 липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. На поч. 1940-х рр. мешкало бл. 900 євреїв. Значну їхню кількість вбили нацисти. К. згадується у Кресовій книзі справедливих. До серед. 1950-х рр. діяло підпілля ОУН–УПА. Жит. зазнали репресій. 1959 тут мешкало бл. 3,1 тис., 1970 — 2,3 тис., 1979 — 2,1 тис., 1999 — 2,1 тис. осіб. Від 1961 — смт. Нині працюють спирт. і цегел. заводи. У К. — заг.-осв. школа, дитсадок; Будинок культури, б-ка, муз. школа; рай. лікарня. Функціонує нар. жін. вокал. ансамбль. Пам’ятка архітектури — церква Вознесіння Господнього (1896). Діє реліг. громада УГКЦ. Є військ. цвинтар, на якому поховано 1260 рад. воїнів, які загинули під час 2-ї світової війни (10 брат. могил). Встановлено меморіал рад. воїнам та пам’ятник воїнам-односельцям, які загинули під час 2-ї світової війни, пам’ятники Т. Шевченку, «Скорботна мати», борцям за волю України, пам’ят. хрест на честь скасування панщини. Серед видат. уродженців — фізик, чл.-кор. НАНУ І. Мриглод; скульптор Ц. Гошовський, художник І. Шумський. У К. навч. геолог І. Вовк.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю