Коваленко Григорій Олексійович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коваленко Григорій Олексійович

КОВАЛЕ́НКО Григорій Олексійович (крипт. і псевд.: Г. К., Грицько Коваленко, К. Вільний та ін.; 24. 01(05. 02). 1868, с. Липняки Переяслав. пов. Полтав. губ., нині у складі смт Баришівка Київ. обл. – 15. 12. 1937, Полтава) – письменник, етнограф, графік, живописець, громадсько-культурний діяч. Закін. Полтав. чол. фельдшер. школу (1886). Працював у клініці Моск. ун-ту (1890–95; вільний слухач). Служив земським фельдшером у Переяслав. пов., де почав збирати етногр. матеріали з нар. медицини. Працював секр. міської управи Чернігова (1895–1905) і Полтави (1905–17). У 1920–30-х рр. – дир. та викл. Полтав. фельдшер.-акушер. школи. Співорганізатор і ред. ж. «Рідний край» (1905–06), видавець і ред. ж. «Вісник життя і знання» (1913–14). Співзасн. Полтав. т-ва «Просвіта» (1917) та Полтав. наук. т-ва при ВУАН (1919). Чл. Укр. демократ. партії (1904), УРДП (1905–17). Друкувався у період. вид.: «Медицинский журнал», «Фельдшер», «Этнографическое обозрение», «Киевская старина», «Зоря», «Літературно-науковий вісник», «Дзвінок», «Земскій сборникъ Черніговской губерніи», «Труды Полтавской ученой архивной комиссии». 20 серпня 1937 заарешт. за участь у контррев. орг-ції, 5 грудня 1937 засудж. до розстрілу. Реабіліт. 1969. Автор поет., проз. і драм. творів: зб. «Правдиве слово» (Чг., 1896) і «Жарти життя» (К., 1911; Чк., 1917), різдвяної сцени «Колядники», комедії «Ворожка» (обидві – Полтава, 1917), дит. п’єси «Яцько і Стецько» («Новими стежками», 1922, № 2–3), оповідання «У сонячній країні» (Х., 1927), неопубл. повістей «Тур і Сокіл», «Дажбожі діти» (1919), «Над Десною» (1936), істор. роману «Юрко Соколенко» («Мрія давніх літ», 1937); літ.-крит. статей і нарисів «Иван Котляревский», «Евгений Гребинка» (обидві – 1898), «Деятельность и значение И. П. Котляревского в истории украинского общества» (1904; усі – Чернігів), «Григорій Сковорода, його життя і твори» (П., 1919); розвідок «О народной медицине в Переяславском уезде» («Этнографическое обозрение», 1891, № 2), «К народной медицине малоруссов» (Там само, № 4; співавт.), «Від чого вмерла Мелася» (Чг., 1897), «Очерк жизни и деятельности украинского этнографа и народного врача С. Д. Носа» (К., 1901), «Врачи и общество» (С.-Петербург, 1905), «Перший будинок в українському стилі на Чернігівщині» («Рада», 1910, 1 листопада), «Про кріпацьку неволю, як вона настала і як зникла» (К., 1911), «Некоторые черты украинского стиля в связи с вопросом о происхождении украинской хаты» («Труды Полтавской ученой архивной комиссии», 1912, вып. 9), «Про український стиль і українську хату» (1912), «Хто такий Тарас Шевченко» (1913; 1914; усі – Київ), «Як гоїти рани» (П., 1914; також рос. і болгар. мовами), «Г. І. Маркевич, полтавський видавець і друкар» («Записки історично-філологічного відділу ВУАН», 1927, кн. 13–14), «Криниці в народній мітології» («Записки Полтавського наукового при ВУАН товариства», 1928, вип. 2), «Як збудувати гарну хату малими коштами» (Х., 1929); підручників «Оповідання з історії українського народу од найдавніших до нових часів» (П., 1907; 2-е вид. – «Українська історія: Оповідання з історії України від найдавніших до наших часів», К., 1912; 1917; 1993; П., 1992), «Анатомія і фізіологія людини» (К., 1918; 1923; Х., 1929). Автор графіч. іл. до творів Г. Квітки-Основ’яненка (повісті «Маруся», 1893), Т. Шевченка (віршів «Калина» і «Садок вишневий коло хати», 1894), П. Куліша, зображення могили Т. Шевченка в Каневі, Мазепиної кам’яниці в Чернігові, будинку Г. Квітки-Основ’яненка, будинку т-ва «Просвіта» у Львові, вміщених у г. «Зоря» (1893–97); видав дві серії портретів письменників Т. Шевченка, Г. Квітки-Основ’яненка, Є. Гребінки, П. Куліша, М. Шашкевича та гетьманів Б. Хмельницького, П. Дорошенка, П. Сагайдачного, І. Мазепи, К. Розумовського (Чг., 1898; перевидано листівками у Москві й Києві); створив обкладинки до ж. «Рідний край» (1906) і «Світло» (1908), віньєтки до ж. «Рілля» (1910), іл. до укр. нар. думи «Мати-удова» (1912), а також велику кількість етногр. замальовок нар. арх-ри Чернігівщини й Полтавщини, сільс. краєвидів (1900–30-і рр.). Окремі твори зберігаються у Полтав. літ.-мемор. музеях І. Котляревського і Панаса Мирного, Полтав. ХМ, Черніг. літ.-мемор. музеї М. Коцюбинського, Баришів. краєзнав. музеї.

Тв.: живопис – «Т. Шевченко» (1890; 1917), «Криниця у Седневі» (1896), «Світлиця для туристів біля могили Т. Шевченка», «Селянин у чумарці» (обидва – 1897), «Дівчина в українському старовинному вбранні» (1898), «Хата у Седневі» (1901), «Будинок поета Л. Глібова», «Будинок Г. Коваленка в Чернігові» (обидва – 1902), «Над Ворсклою у Нижніх Млинах» (1903), «Клуня на Бобровиці в Чернігові», «Будинок Панаса Мирного в Полтаві» (обидва – 1904), «Автопортрет» (1908), «Українка» (1909), «Монастир» (1916), «І. Котляревський» (1919), «Хата у Шишаках» (1923), «Хата на Павленках у Полтаві» (1932).

Літ.: Щепотьєв В. Ювілей Г. О. Коваленка // Україна. 1927. Кн. 1–2; Репетін П. Г. О. Коваленко (1868–1938) // Голос Полтавщини. 1941, 11 груд.; Ротач П. Григорій Коваленко // НТЕ. 1968. № 5; Коцюбинський Ю. Будинок під липами // ЛУ. 1990, 2 серп.; Граб В. Забута криниця // Граб В. У лещатах ДПУ: Нариси про безпідставно репрес. діячів вітчизн. науки та культури. П., 1999; Юренко О. П. Григорій (Грицько) Олексійович Коваленко // Зневажена Кліо. К., 2005.

В. М. Ханко, О. П. Юренко

Стаття оновлена: 2013