Коваленко Леонід Вікторович - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коваленко Леонід Вікторович

КОВАЛЕ́НКО Леонід Вікторович (11. 06. 1946, Чернівці) – дизайнер, живописець. Чл. НСХУ (1985), Спілки дизайнерів України (2004). Закін. Київ. худож.-пром. технікум (1972; викл. В. Кочевський, А. Пантюхін). Відтоді працював дизайнером Київ. НДІ зв’язку; у Хмельницькому: 1974–90 – оформлювачем, проектантом худож.-вироб. майстерень; на твор. роботі; від 2011 – голова Хмельн. орг-ції НСХУ. Учасник всеукр., всесоюз., міжнар. мист. виставок від 1981. Персон. – у Хмельницькому (1993, 2000–01, 2007), м. Сілістра (Болгарія, 1993). Автор живопис. портретів, пейзажів у стилі романт. експресіонізму.

Тв.: проекти оформлення – Шепетів. літ.-мемор. музею М. Островського (Хмельн. обл., 1979), Черніг. літ.-мемор. музею-заповідника М. Коцюбинського (1983), Музею історії міста Хмельницького (1996), кафе «Сатурн» (Хмельницький, 2003), готел.-ресторан. комплексу «Меджибізький замок» (Хмельн. обл., 2005–07), істор.-культур. комплексу «Аріанська каплиця» (с. Тихомель Білогір. р-ну Хмельн. обл., 2009); живопис – «Прогулянка» (1992), «Робінзон», «Чіо-Сан», «Ідоли», «Погляд», «Абсурд», «Маска» (усі – 1993), «Ще свічка не згасла», «Словацькі мелодії», «Світає», «Пташечка» (усі – 1994), «Лісовик» (1995), «Жінка з папугою» (1996).

Літ.: Скляренко Г. Романтика героического времени // Декор. искусство СССР. 1980. № 9; Леонід Коваленко: «Чорний Острів для мене був Парижем…» / Розмову провела Г. Пасічник // Проскурів. 2009, 30 лип.

Г. Е. Гірник

Стаття оновлена: 2013