Коваленко Любов - Енциклопедія Сучасної України
Beta-версія
Коваленко Любов

КОВАЛЕ́НКО Любов (справж. – Сєдая Любов Михайлівна; 14. 07. 1923, с. Чаплине, нині смт Васильків. р-ну Дніпроп. обл. – 29. 01. 2003, Дніпропетровськ) – прозаїк. Чл. НСПУ (1977). Закін. Дніпроп. ун-т (1950). Учителювала, працювала у вид-ві «Промінь» (Дніпропетровськ). Писала укр. і рос. мовами переважно твори для дітей, у яких порушувала антифашист. тему, розкривала духов. світ молодого покоління. Окремі її твори перекладено молд. і татар. мовами.

Тв.: Коли співає жайвір: Оповідання. 1961; Ярославна: Фантаст. оповідання. 1969; Пригоди Цвірика. 1973; Приключения книжки: Повесть-сказка. 1977; Невеста: Лирич. повесть. 1981; Радость моя: Повесть. 1984; Окно в вечернем небе: Повесть. 1987; Про кота Капітошу. 1998 (усі – Дніпропетровськ).

Літ.: Білецький Ф., Нечай М., Шаповал І. Про Л. Коваленко // З любові і муки. 1994; Селіванов В. Від обрисів вагонних вікон – до велетенського руху часу… (Любов Коваленко-Сєдая) // Слово про літ-ру та письменників Придніпров’я. 2005 (обидва – Дніпропетровськ).

Л. Н. Степовичка

Стаття оновлена: 2013